Гренландія як тест для світу: навіщо Трампу арктичний острів і чому Європа готується до найгіршого

Нові гучні заяви Трампа щодо Гренландії, переговори в НАТО та занепокоєння Європи: боротьба за арктичний острів увійшла в нову фазу.

6f482839 d23d 4125 988d 7c54b9363b7c

Ідея президента США Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією перестала бути ексцентричною заявою і перетворилася на повноцінну геополітичну кризу. За кілька тижнів напруга навколо найбільшого острова світу втягнула США, Данію, НАТО, європейських союзників і навіть місцеве населення, якому уряд порадив готувати запаси їжі та води.

Формально мова не йде про війну чи анексію. Але дедалі більше ознак вказують: Гренландія стала майданчиком для нового типу протистояння — без танків, але з ультиматумами, «вічними угодами» і розмиванням самого поняття суверенітету.

Чому саме так важлива Гренландія для США? Читайте у аналітичному матеріалі ПІК.

Ідея, яка повертається

Інтерес США до Гренландії не є новим. Після Другої світової війни Вашингтон уже намагався викупити острів у Данії, а у 1951 році дві країни підписали оборонну угоду, яка надала США практично необмежений військовий доступ до території Гренландії.

У 2018 році Дональд Трамп знову публічно заговорив про можливість «купівлі» острова. Тоді цю заяву сприйняли як політичний курйоз. Данія відповіла різкою відмовою, а сама ідея стала об’єктом сатири у світових медіа.

1 3

У 2026 році ситуація виглядає інакше. Цього разу Трамп підкріплює свої заяви конкретними безпековими аргументами, економічними інтересами і політичним тиском на союзників.

«Золотий купол» і аргумент безпеки

Ключовим виправданням для американського президента стала система протиракетної оборони «Золотий купол», яку він анонсував як багаторівневий щит для захисту США від ракетних загроз.

Трамп неодноразово заявляв, що Гренландія є критично важливою для цього проєкту з огляду на її географічне розташування в Арктиці — потенційному напрямку ракетних запусків з боку росії чи Китаю.

6f482839 d23d 4125 988d 7c54b9363b7c1

Втім, за оцінками Politico та інших американських видань, стратегічна необхідність контролю саме над Гренландією є сумнівною. США вже мають там космічну базу Пітуффік, яка виконує функції раннього попередження.

Крім того, Пентагон розглядав альтернативні локації для розміщення перехоплювачів — в Алясці, Канаді або навіть у космосі. Фактично «Золотий купол» не потребує зміни суверенітету острова.

Економіка, ресурси і мільярдери

Поза безпековою риторикою залишається ще один важливий фактор — ресурси. Танення льодовиків відкриває доступ до покладів рідкісноземельних металів, прісної води та нових транспортних маршрутів.

На цьому тлі американські мільярдери вже роблять ставку на Гренландію. Джефф Безос, Білл Ґейтс, Майкл Блумберг та Сем Альтман інвестували у компанію Kobold, яка займається розвідкою корисних копалин. Ілон Маск публічно заявляв, що підтримує ідею приєднання Гренландії до США, якщо цього захочуть її мешканці.

https   d6c748xw2pzm8.cloudfront.net prod c2e877b0 ce5d 11ef 9e8f 0b864a55523c standard

За словами експертів з арктичної безпеки, інвестиції мають не лише економічний, а й політичний вимір — йдеться про формування впливу на місцеві центри ухвалення рішень.

Відмова Данії і відповідь Європи

Данія та уряд Гренландії категорично відкинули будь-які пропозиції про передачу острова США. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив: у разі вибору між США та Данією острів залишиться з Копенгагеном.

Водночас європейські союзники почали діяти. Данія оголосила про розширення військової присутності на острові та запуск навчань «Арктична витривалість». До них долучилися Франція, Німеччина, Канада, Швеція та Нідерланди.

Ці кроки мають міжурядовий характер і не були формально схвалені НАТО — навмисно, щоб уникнути прямої ескалації всередині Альянсу.

Дипломатія і «рамкова угода»

Переломним моментом стали переговори між Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. За інформацією Axios, сторони обговорили рамкову угоду, яка передбачає збереження суверенітету Данії над Гренландією, але суттєве розширення американської військової присутності.

Угода може включати:

  • оновлення оборонної угоди 1951 року;

  • розміщення елементів «Золотого купола»;

  • розширення баз США;

  • посилену роль НАТО в Арктиці;

  • співпрацю у сфері видобутку корисних копалин;

  • протидію впливу Росії та Китаю.

За словами Рютте, питання передачі контролю над Гренландією не обговорювалося. Водночас Трамп після зустрічі заявив, що запропонований формат «дає США все, що їм потрібно».

Найнебезпечніша ідея: суверенітет по частинах

Новий і найбільш суперечливий елемент з’явився після публікації The New York Times. За даними видання, у НАТО розглядають варіант передачі США суверенітету над окремими ділянками Гренландії для розміщення військових баз — за аналогією з британськими базами на Кіпрі.

Формально це не анексія. Але фактично — створення американських анклавів на території іншої держави. За даними джерел, цю ідею підтримує генеральний секретар НАТО Марк Рютте, хоча не відомо, чи стала вона частиною концепції, яку Трамп представив у Давосі.

Давос: «Я не буду застосовувати силу»

У своїй промові на Всесвітньому економічному форумі Трамп заперечив наміри силового захоплення Гренландії, але водночас зажадав негайних переговорів щодо її купівлі.

«Я не хочу застосовувати силу. Я не буду застосовувати силу. Все, чого просять США, — це місце під назвою Гренландія. Ви можете сказати “так”, і ми будемо дуже вдячні. Або можете сказати “ні”, і ми це запам’ятаємо», — заявив президент США.

Ця фраза стала символом нової дипломатії — без пострілів, але з чітким попередженням про наслідки.

Чому Гренландії радять готуватися

На цьому тлі уряд Гренландії зробив безпрецедентний крок: прем’єр-міністр Нільсен закликав мешканців мати запаси продуктів і води щонайменше на п’ять днів.

«Застосування військової сили малоймовірне, але не виключене. Ми повинні бути готові до всього», — заявив він.

Уряд створює міжвідомчу робочу групу для підготовки до можливих збоїв у повсякденному житті — від логістики до енергетики.

Що далі

Анексія Гренландії залишається малоймовірною. Але дедалі реалістичнішим виглядає сценарій, за якого Данія формально зберігає суверенітет, а США отримують контроль над ключовими безпековими, економічними та інфраструктурними процесами.

Гренландія стала тестом для НАТО, Європи і самого поняття суверенітету у XXI столітті. І питання тепер не в тому, чи зміниться прапор над островом.

Питання в іншому: чи можна втратити реальний контроль, так і не втративши територію?

Читайте також:

Оперативні новини у TELEGRAM






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020-2025 Всі права захищено