Реформа старшої профільної школи, яка з 2027 року стане обов’язковою для всіх 10-класників в Україні, вже проходить етап передпілотування та пілотування в регіонах. Івано-Франківська область — серед тих, хто активно долучається до змін.
Про це під час брифінгу та зустрічей із освітянами й головами громад на Прикарпатті заявила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, розповідає ПІК.
За її словами, реформа — це не про скорочення чи закриття шкіл, а про якість освіти, вибір для учня та реальні інвестиції в навчальні заклади.
У центрі реформи — учень
Заступниця міністра наголосила: ключовим принципом змін є орієнтація на потреби дитини.
«Коли ми говоримо про реформу старшої школи, в центрі всіх рішень стоїть учень і учениця. Це реформа про якість освіти і про інвестиції — часові, людські та фінансові, які держава вже вкладає не декларативно, а на практиці», — зазначила Надія Кузьмичова.
За її словами, нова модель старшої школи має дати учням можливість усвідомлено обирати освітній профіль і готуватися до подальшого навчання або професії.
Реформа передбачає чітке розмежування функцій між закладами освіти:
-
гімназії забезпечуватимуть навчання у 1–9 класах;
-
академічні ліцеї навчатимуть учнів 10–12 класів за профілями.
«Реформа не означає, що в громаді стане менше шкіл. Якщо їх було десять — їх і залишиться десять. Просто зміниться функція: одні заклади зосередяться на базовій освіті, інші — на профільній старшій школі», — пояснила заступниця міністра.
Закриття шкіл і масових скорочень не буде
Окремо Кузьмичова зупинилася на одному з найбільших страхів батьків та педагогів — можливому закритті закладів освіти.
«Реформа старшої профільної школи не передбачає закриття жодного закладу освіти. Йдеться про оптимізацію освітніх маршрутів, а не про ліквідацію шкіл», — наголосила вона.
Так само, за словами посадовиці, не йдеться і про автоматичне скорочення педагогів.
«Типові освітні програми дозволяють формувати педагогічне навантаження в тих самих обсягах. Усе залежить від управлінських рішень громад і поетапного переходу», — зазначила Кузьмичова.
Що буде з нинішніми дев’ятикласниками
У МОН також спростували побоювання, що нинішні дев’ятикласники нібито потраплять у «перехідний вакуум».
«Учні, які почали навчання за старим стандартом, завершують його за старим стандартом. Вони навчатимуться 11 років і випускатимуться без змін для себе», — підкреслила заступниця міністра.
Нова модель повністю запрацює лише для тих учнів, які підуть у 10 клас з 2027 року.
Прикарпаття вже в “пілоті”
Івано-Франківська область уже долучена до пілотування реформи. Один із ліцеїв Бурштинської громади став одним із перших в Україні, хто увійшов і в передпілот, і в основний пілот.
Також погоджено участь ще двох ліцеїв з області, а ще кілька закладів завершують процес збору згод батьків.
«Ми очікуємо, що щонайменше п’ять закладів з Івано-Франківської області братимуть участь у пілотуванні. Це свідчить про глибше усвідомлення переваг реформи на рівні громад», — сказала Кузьмичова.
Добровільна участь громад
У МОН наголошують: жоден заклад не примушують долучатися до пілоту.
«Міністерство не визначає, хто має йти в пілот. Ми формуємо вимоги, а заклади та їхні засновники добровільно подають заявки. Далі комісія оцінює спроможність реалізувати нову модель», — пояснила заступниця міністра.
Пілотні заклади отримують значно більше фінансування, ніж зазвичай.
«Ми відкрито говоримо: пілотні ліцеї отримують більше коштів. У 2025 році кожен заклад у передпілоті отримує по 10 мільйонів гривень. У 2026 році пілотні ліцеї також отримають щонайменше по 10 мільйонів», — повідомила Кузьмичова.
Кошти спрямовують на:
-
переобладнання навчальних просторів;
-
сучасні лабораторії;
-
зони для командної роботи, проєктного навчання та творчості.
Яким має бути сучасний ліцей
За словами представниці МОН, освітній простір — частина навчального процесу.
«Сучасний ліцей — це простір, який працює на навчання. Він мінімалістичний, функціональний і дозволяє учню діяти: писати, знімати, працювати в групі. Простір не має відволікати, він має допомагати навчанню», — наголосила вона.
Для гірських та віддалених громад, зокрема на Прикарпатті, закон передбачає окремі підходи.
«У гірських регіонах можуть існувати академічні ліцеї з меншим наповненням. Це дозволено законом і вже враховується під час формування освітніх мереж», — зазначила Кузьмичова.
Чому реформу не можна зупиняти
На завершення заступниця міністра наголосила: відкладання реформи означало б втрату перспектив для цілих поколінь учнів.
«Освітні реформи не можна ставити на паузу на завершальному етапі. Ця реформа розпочалася ще у 2017 році, і наше завдання — довести її до логічного завершення, попри війну», — підсумувала вона.
За її словами, вже дві третини громад в Україні завершили або майже завершили формування своїх освітніх мереж.
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
