Українцям зараз не до свята. Та навіть у непрості дні хочеться краси – бо любов завжди шукає світло. І День закоханості 14 лютого – це не про листівки й кульки, а про стан, у якому з’являються сили варити борщ під обстрілами, чекати дзвінка, пекти щось просте, але з думкою про когось важливого.
Тож пропонуємо кілька доступних рецептів для емоцій та позитиву. Адже це спосіб сказати про важливість свого партнера, навіть якщо продукти – звичайні. Любов не потребує складних інгредієнтів.
І розпочнемо символічно – з цибулевих медальйонів. Якби повторюємо собі за Лесею Українкою, “щоб не плакать, ми сміємось”. Бажано взяти саме такий сорт – фіолетовий, для контрасту.
- Готуємо тісто як на млинці.
- Цибулю ріжемо на дольки та обережно розкладаємо кільця на пательні. Розігріваємо з невеликою кількістю олії.
- Виливаємо тісто в кільця. Додаємо зелені або горошку, тертого сира.
- Витримуємо кілька хвилин під кришкою.
- Можна так само приготувати медальйони в духовці.
Картопляні крокети готуємо з пюре, до якого додаємо сире яйце та борошно. Ще теплим викладаємо на пергамент, накриваємо зверху теж пергаментом і розкачуємо пласт. Вирізаємо формочкою у вигляді сердечка або ж просто робимо палянички, посипаємо тертим сиром і випікаємо у духовці.
Коли світ гучний і тривожний, спільне готування або навіть одна страва для двох стає маленьким острівцем спокою.
Готуємо квіткову яєчню та насолоджуємося не тільки смаками, а й естетично. Помідори чері ріжемо на дольки, викладаємо на розігріту пательню у вигляді пелюстків. Обережно випускаємо жовток у серцевину, а білок – навколо. Декоруємо зеленою цибулею чи гілочкою петрушки.
Їжа – як жест турботи, а не розкіш. Кошички-канапе начиняємо сирною масою, розтертими з майонезом вареними жовтками тощо. На зубочистку нанизуємо все, що є під руками, та декоруємо канапки.
Готуючи, ми ніби підтверджуємо: життя триває, ми плануємо вихідні, ми віримо, що будемо сидіти за столом разом. І смакуватимемо такими простими стравами як-от ромашками з крекеру. Адже ця квітка асоціюється з коханням. Бо хто з нас у дитинстві не ворожив на пелюстках: любить – не любить!
Отож по кілька тістечок перемазуємо майонезом та викладаємо на тарілку у вигляді квітки. Пелюстки робимо з тертого вареного білка, а серцевину – із жовтка. Бо навіть у складні часи хочеться краси, бо любов завжди прагне світла.
Бурякові солодощі – це коли любов має смак дому. Варений буряк подрібнюємо разом із чорносливом та горіхами. Додаємо фруктового желе і заливаємо у формочки.
Червоні сердечка готуємо із млинців. До тіста для кольору додаємо буряковий сік або ж – вишневий чи малиновий. Формою вирізаємо сердечка і перекладаємо їх варенням.
Домашні цукерки – це невеликі солодощі для великих почуттів: для тих, кого бережемо серцем. Готуємо ласощі із подрібнених горіхів, сухофруктів, запареного геркулесу та меду. Формуємо кульки та обкачуємо їх у кокосовій стружці. Можна глазурувати шоколадом.
Нескладно приготувати й таке барвисте желе: із соків червоного кольору та молочне. Виливаємо на тарілку, даємо застигнути, а далі формою вирізаємо сердечка.
Навіть фруктовий суп із йогурту з печивом у вигляді сердечок виглядатиме урочисто.
Та головне цьогоріч у тому, що День Святого Валентина – не про святкування, а про пам’ятання: кого чекаємо, за кого молимось, кому хочемо передати тепло. Бо любов – це дія. Гаряча страва, залишена на плиті, баночка варення “на потім”, пиріг, який понесуть сусідам або військовим – усе це теж прояви закоханості в життя і в людей.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Читайте також:
