Івано-Франківськ (колишній Станиславів) був одним із найпотужніших центрів єврейського життя у Східній Європі. Про це розповів настоятель синагоги «Темпель», головний рабин Західної України Мойше Лейб Колесник у програмі «Відверто з Оксаною Камінською».
За словами рабина, у довоєнному місті діяло 56 синагог. Сьогодні від них залишилося лише 10–12 будівель, і більшість із них перебудовані.
«Це була найбільша синагога в місті — по території і площі. Але не головна. Головна була там, де зараз розташований пам’ятник “Руській трійці”», — зазначив він.
Рабин наголосив, що протягом останніх 30 років в Івано-Франківську було знищено ще 15 будівель синагог.
«У війну стільки не ламали», — зауважив він.
Сім хасидських дворів у Станиславові
Станиславів, за словами Мойше Лейба Колесника, був унікальним містом з точки зору єврейської історії.
«Сім всесвітніх хасидських дворів базувалися в нашому місті від Першої до Другої світової воєн. Це взагалі дивно. Але факт залишався фактом», — розповів рабин.
Частина приміщень збереглася, однак здебільшого вони перебудовані або втратили свій первісний вигляд.
Байка про заснування міста
Рабин також поділився старою байкою, яка побутує серед єврейської громади.
Згідно з нею, засновник міста Станіслав Потоцький мав друга єврейського походження, який мешкав у печері на Вовчинецьких горах.
Одного разу вони сіли на пагорбі й оглянули місцевість: річка з одного боку, річка — з іншого. Вирішили, що це ідеальне місце для фортеці. Так згодом і з’явився Станиславів.
«І таких речей — купа, історичних, за що не візьмись», — каже рабин.
Часи імперій і прихід росіян
За словами Мойше Лейба Колесника, єврейська громада міста жила відносно стабільно за Австрії та Польщі.
«Все було нормально і за старої Польщі, і за Австрії, і за нової Польщі. Але потім прийшли росіяни — і в місті почалися вбивства і грабіжництва», — розповів він.
Водночас рабин навів історію про встановлення жорсткого порядку в місті в період Першої світової війни. За його словами, тоді містом керував полковник Врангель. Він зібрав людей на площі та наказав грабіжникам вийти вперед. Коли ніхто не зізнався, військовий наказав розрахуватися на «перший-третій». Кожного третього розстріляли просто на площі.
«Тоді погроми та грабежі припинилися. А як інакше? Знову ж таки, це також не підхід. Але військовий час дещо допускає», — зазначив рабин.
Трагічні сторінки
Окремо в програмі йшлося про масові вбивства євреїв у Станиславові під час Другої світової війни — одну з найтрагічніших сторінок історії міста, яка фактично знищила багатовікову єврейську громаду.
Сьогодні від колись потужного єврейського Станиславова залишилися поодинокі будівлі, архівні документи та пам’ять. Проте, як наголошує рабин, історія Галичини — глибока, складна й унікальна.
«Галичина — це вам не абищо», — підсумував Мойше Лейб Колесник.
Повну відповідь дивіться з 36-й хвилини:
У випуску також говорили про:
- Чи може будь-хто зайти до синагоги Темпель і яких правил там дотримуються
- Кого рабин вважає гіршим для місцевих євреїв — нацистів чи радянську владу
- Міфи про «євреїв і масонів» та поширені стереотипи
- Алкоголь у юдаїзмі і слово «жид»: де межа коректності
- Пророцтва, війну і роздуми про майбутнє України
Читайте також:
- ВІДВЕРТО: Мойше Лейб Колесник — головний рабин Західної України. Синагога Темпель та євреї у Франківську (ВІДЕО. Ексклюзив)
- Єврейська громада Франківська: що означає кошерна їжа насправді
- “Будь яка війна – боротьба за гроші”, – настоятель синагоги Темпель у Франківську (ВІДЕО)
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
