Мабуть, кожен із нас у нинішній тривожний час ставить собі питання: як Бог допускає війни, насильство, страшну наругу над українцями, посягання на чуже життя, майно, землі, території, зрештою державу?
Спробуємо пошукати відповіді у Святому Письмі. Бо це, мабуть, найчесніший шлях – шукати відповіді саме там, а не в гаслах чи готових формулах. Це саме той підхід, покладений на біблійний фундамент, з якого читач зможе побудувати власну аргументацію та інтонацію.
Святе Письмо добре тим, що воно не поспішає втішати, не закриває біль “правильними словами”, дозволяє людині бути перед Богом справжньою. Іноді відповіді приходять не як пояснення, а як внутрішня опора: читаємо – і раптом розуміємо, що не одні у своєму запитанні.
Можливо, тому в Біблії так багато плачу, крику “доки, Господи?”, мовчання між рядками. Це теж частина віри, а не її відсутність.
Пропонуємо цитати зі Старого Завіту, які відкривають простір для роздумів. Ці тексти спільні, прийнятні і для юдаїзму, і для християнства – говорять мовою болю, справедливості та надії.
Бог не радіє насильству
“Милосердя і правда зустрілися,
справедливість і мир поцілувалися”. (Псалом 85:11)
Бог чує крик пригноблених
“Я добре бачив страждання народу Мого
і крик їхній Я почув”. (Вихід 3:7)
Війна не має останнього слова
“Господь – суддя між народами…
і перекують мечі свої на рала”. (Ісая 2:4)
Бог поруч із тими, хто страждає
“Господь близький до зламаних серцем”. (Псалом 34:19)
Людська відповідальність за зло
“Не через брак сили Господь не спасає,
а через беззаконня ваші”. (Ісая 59:1–2)
Бог не є автором війни та насильства
Святе Письмо прямо говорить, що Бог не насолоджується кров’ю.
“Бо Я милосердя хочу, а не жертви,
і богопізнання більше, ніж цілопалення”. (Осія 6:6)
“Чи Я маю вподобання в смерті безбожного? – говорить Господь Бог.
Хіба не в тому, щоб він навернувся від доріг своїх та жив?”.
(Єзекіїль 18:23)
“Не хоче Господь смерті грішника,
але щоб навернувся і жив”. (Єзекіїль 33:11).
Війна не подається як Божий ідеал – а як трагедія
У Святому Письмі чітко простежуємо висновок, що війни – наслідок людського вибору та гріха. Біблія дуже чітко пов’язує насильство із людською пожадливістю та гординею. Ось підтвердження.
“Звідки війни та чвари між вами?
Хіба не звідси – з пожадливостей ваших,
що воюють у членах ваших?”. (Якова 4:1)
«Дороги їхні – дороги руїни,
і миру не знають вони». (Ісая 59:7–8)
Це важливо: Біблія не каже “Бог послав війну”, вона каже – люди її породили.
Свобода людини – причина, чому зло не знищується миттєво
Бог не створює людину як керований механізм.
“Ось Я сьогодні поклав перед тобою життя і добро,
смерть і зло…
Обери життя”. (Повторення Закону 30:15,19)
Свобода – реальна, а не декоративна.
А реальна свобода має страшні наслідки.
Бог не осторонь війни – Він у стражданні
Це одна із найсильніших біблійних ліній, особливо для християнської аудиторії.
“У всіх їхніх стражданнях – Він страждав”. (Ісая 63:9)
“Бог близький до зламаних серцем
і смиренних духом спасає”. (Псалом 34:19)
Кульмінація цієї думки – Христос.
“Він був погорджений і людьми покинутий,
муж болю, обізнаний зі стражданням”. (Ісая 53:3)
Тут Бог не пояснює зло – Він входить у нього.
Пророки – це Божий голос проти війни та насильства
“Горе тим, що зло називають добром,
а добро – злом”. (Ісая 5:20)
“Князі твої – спільники злодіїв…
не судять сироту,
і справа вдови до них не доходить”. (Ісая 1:23)
Пророки не благословляють війну, вони її викривають.
Захист життя – не гріх
Це важливо саме для України, щоб уникнути підміни понять.
“Визволяй тих, кого ведуть на смерть,
і не відмовляйся від тих,
кого тягнуть на вбивство”. (Приповісті 24:11)
“Немає більшої любові,
ніж коли хто душу свою кладе за друзів своїх”. (Івана 15:13)
Біблія розрізняє агресію і захист. Біблійна надія – не в нескінченній війні
Останнє слово – не за війною
“Він буде судити народи…
і перекують мечі свої на рала”. (Ісая 2:4)
“І Бог кожну сльозу з очей їхніх обітре,
і смерті не буде вже”. (Об’явлення 21:4)
- Який висновок можна зробити? Бог не творить війни. Війни народжує людський гріх. Бог не відбирає свободу – навіть коли вона веде до катастрофи. Бог не спостерігає – Він страждає із жертвами.
- Пророки – проти насильства.
- Захист життя – праведний.
- Війна не має останнього слова.
І саме сьогодні, через чотири роки після повномасштабного вторгнення росії, хочеться вкотре голосити на весь світ!
Або ж зануритися у Святе Письмо і мовчати. Бо тиша – це теж відповідь. І в Біблії вона дуже часто стоїть після найважливіших слів. Після пророцтв – пауза, у якій людина або чує, або ні.
Іноді саме тиша не дозволяє знецінити біль, не підміняє таємницю формулою, залишає читача не із відповіддю, а із совістю. Після цього не хочеться нічого пояснювати. Нехай Писання говорить у кожному серці.
Підготувала Людмила Стражник. Ілюстрації Олексія Кустовського.
Читайте також у ПІК:
- У Богородчанах вшанували Героїв у Національний день молитви (ВІДЕО, ФОТО)
- У Києві лідерам ЄС показали розбиту російськими ударами ТЕЦ (ФОТО)
- За чотири роки внаслідок російської агресії загинули 346 митців
- Чотири роки повномасштабної війни: втрати росіян перевищили 1,26 млн військових
