Після загибелі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї в країні розпочинається новий і непередбачуваний етап боротьби за владу. Головне питання – хто переможе: помірковані сили, готові до компромісів із Заходом, чи радикали, які наполягатимуть на продовженні війни.
Про це заявив керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко, коментуючи події навколо Ірану, пише ПІК.
Як могли ліквідувати Хаменеї
За словами Денисенка, залишається відкритим питання, чому аятола перебував поза укриттям у момент удару. Він припускає кілька варіантів.
“Або Ізраїль повідомили, коли лідер Ірану виліз із бункера або його силою витягли з бункера і повідомили Ізраїль. Тут просто два різні типи зради. Є ще третя версія: він чомусь вирішив прийняти смерть мученика і просто чекав удар ізраїльських ракет, але це, як на мене, із розряду міфотворчості”, – зазначив він.
На його думку, і попередні бойові дії, і нинішні удари демонструють глибоке проникнення ізраїльських та американських спецслужб у найвищі кола влади Ірану. Рівень зрадників у системі може виявитися значно більшим, ніж очікується.
Транзит влади та вимоги США
Смерть Хаменеї автоматично запускає процес зміни влади. Теоретично, зазначає Денисенко, на зміну може прийти більш поміркований політик, який спробує домовитися із Заходом.
Водночас компроміси будуть складними.
“США, ймовірно, вимагатимуть двох ключових речей: повного згортання ядерної програми та контролю над нафтогазовим сектором в обмін на зняття санкцій. Для частини іранських еліт такі умови можуть виглядати як капітуляція. Саме від балансу сил усередині країни залежатиме подальший сценарій розвитку подій”, – вважає Денисенко.
Хто зацікавлений у затягуванні війни
За словами експерта, найбільш радикальні групи в Ірані та росія можуть бути зацікавлені у продовженні конфлікту.
“Вони йтимуть за логікою, яка свого часу була апробована в Венесуелі та Сирії: І логіка тут проста: дамо бабок стільки, скільки треба , тільки воюйте 2-3 місяці, а далі Трамп сам здається. Головне питання, яка частина іранських еліт зараз переможе”, – написав Вадим Денисенко.
Чи можливі протести в Ірані
Ще одне важливе питання – чи почнуться масові вуличні протести. Нині в країні оголошено 40-денну жалобу та неробочий тиждень. Частина великих міст частково спорожніла через обстріли.
Проте, наголошує Денисенко, головний фактор у таких ситуаціях – позиція силовиків. Від того, наскільки вони готові до жорстких дій, залежить масштаб можливих протестів.
Фактор путіна
Експерт також звернув увагу на реакцію Кремля. Події в Ірані та раніше у Венесуелі демонструють високий рівень проникнення зрадників у найближче оточення авторитарних лідерів.
“Я впевнений, що параноя путіна зараз має бути зашкальною. Але паралельно з тим він боягуз і робити чистки він боїться. А тому, як правильно зауважив Володимир Пастухов, він говорить своєму оточенню: на місці Ірану могли б бути ми. І оточення змушене кивати гривами і вірити, що вони в це вірять”, – додає експерт.
«Гра, хто першим кліпне»
Підсумовуючи, аналітик зазначає: в Ірані все лише починається. Попереду – боротьба між радикалами та прихильниками компромісу, зовнішній тиск США та Ізраїлю, а також спроби росії вплинути на розвиток подій.
«Зараз почалася гра, хто першим кліпне», – наголосив Вадим Денисенко.
Читайте також у ПІК:
