Упродовж перших п’ятьох десятиліть суд не мав повноцінного приміщення для судових засідань, а справи слухали у різних, часом погано пристосованих до цього приміщеннях, хоча у місті існували вже суди двох інстанцій — повітовий (місцевий) і окружний (апеляційний).
Лише 1903 року Міністерство внутрішніх справ Австро-Угорщини заповзялося спорудити будівлю окружного суду та нової в’язниці в Станиславові, призначивши аукціон для підрядних фірм на 18 грудня 1906 року.
Розглянувши 18 пропозицій у різних куточках міста, спеціальна віденська комісія зупинилась на земельних ділянках панів Гаммермана та Чаплинського. Землю викупили за 89 457 корон.
Проєкт важливого адміністративного будинку був розроблений у львівській майстерні архітектора Ф. Сковрона. Кам’яницю споруджували три роки, вона введена в експлуатацію в жовтні 1911-го. Кримінальний суд і прокуратура перейшли в нове приміщення 15 жовтня, судові в’язниці – 1 листопада.
Після розпаду Габсбурзької монархії Станиславів залишався важливим центром судочинства. Коли місто стало столицею Західноукраїнської Народної Республіки, у будинку колишнього австрійського окружного суду, окрім самого суду, розмістилося також Державне секретарство (тобто міністерство) освіти і віросповідань.
Коли ж Станиславів потрапив під владу Польської Республіки, саме у цьому приміщенні слухали першу судову справу проти молодого Степана Бандери, звинуваченого в тому, що він під час віча у Старому Угринові з нагоди 10-ї річниці Листопадового Зриву розповсюджував листівки із закликом боротися за волю України зі зброєю в руках (Бандеру тоді випустили за браком доказів). Після приєднання Західної України до СРСР у судових кабінетах розташувалося обласне управління НКВС. Тут, зокрема, допитували батька провідника ОУН о. Андрія Бандеру.
У часи нацистської окупації протягом німецько-радянської війни місто було осередком різних судових інстанцій, а в колишньому суді розмістилося гестапо, яке після війни замінили обласні підрозділи МВС і КДБ (вулиця, де міститься будівля суду, в радянський час логічно носила назву Чекістів).
У 1990 році — з перейменуванням вулиці на честь академіка Сахарова — в історичному будинку правосуддя Станиславова розташувалися силові структури незалежної України: обласне управління міліції (нині — Національної поліції) та СБУ, а колишня тюрма нині є слідчим ізолятором.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг