Івано-Франківськ

Сьогодні розпочинається Страсний тиждень: що треба знати про кожний його день

Це особливий період у духовному житті усіх православних і греко-католиків.

1str 1

 Страсний тиждень, Передвеликодний, розпочинається  сьогодні для усіх православних і греко-католиків світу. 

Кожен день тижня сповнений християнського символізму та церквоних обрядів. Чим вони особливі, журналістка ПІК дізнавалася  у греко-католицького священника, випускника  Люблінського католицького університету імені Іоанна-Павла ІІ Михайла Малого  та отця Івана Рибарука, працівника єпархіального літургіко-богословського відділу Коломийської єпархії ПЦУ.

о. Михайло Малий:  Протягом Страсного тижня у церквах не відбуваються  хрещення, вінчання, не святкуються дні святих і не поминаються померлі, зате відправляються особливі Богослужіння. У понеділок, згадують старозавітного патріарха Йосипа, який є прообразом зрадженого Христа. Згадується й безплідна смоківниця, якій Господь наказав засохнути. Це символ лицемірів, який, на жаль, й донині не бракує.

У Великий вівторок священики наголошують про те, як Христос навчав у Єрусалимському храмі, як тогочасний народ шанував Його як пророка. Але за кілька днів оцього дуже шанованого чоловіка засудять та віддадуть на страшні муки. Усе в цьому світі відносне.

о.Іван Рибарук: У православних,  в центральних, переважно київських соборах, з Великого понеділка по середу варять миро, суміш 50 речовин на основі оливкового масла, трав та смол, яку використовують у таїнстві Миропомазання. Згодом миро роздають по всіх церквах.

– Кажуть, що з середи й почалися страждання Ісуса?

о. Михайло Малий: За Євангеліями, цього дня книжники і фарисеї вирішили схопити і вбити Христа. А Юда надумав видати Його. Тому в середу згадують  страшну зраду. Середа як і п’ятниця увесь рік вважається скорботним днем посту. І навіть якщо посту немає, багато християн а також в монастирях, вживають пісну їжу та не веселяться.

о. Іван Рибарук: У середу всім християнам варто задуматися над тим, що ми своїми гріхами щодень зраджуємо Ісуса, зраджуємо своїх близьких, друзів, рідних, треба покаятися і після Великодня розпочати нове побожне життя.

Чому Великий четвер  називають Чистим?

о. Михайло Малий: Це більше народна традиція. Люди  прибирають на подвір’ї, в хаті, печуть паски та пишуть  писанки. У церкві ми згадуємо про Таємну вечерю, коли  Христос встановив святу Тайну Євхаристії, Причастя. Зібравшись з учнями, Ісус сказав, що вино і хліб за благословенням перетворюються на Його Тіло та Кров. У кафедральних соборах є традиція, коли єпископ омиває ноги 12 священикам, як Христос омивав ноги своїм учням. А  ввечері відбувається Богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові, а священики 12 разів переодягаються. У четвер освячують нове миро.

о. Іван Рибарук: Чистим четвер  називають і через те, що Христос мив ноги апостолам. Але це символ покори, а не просто миття і людям треба думати не стільки про прибирання в оселі, як про “прибирання” душ. У цей день служиться  літургія  Василя Великого. А священик заготовляє Причастя,  яке протягом року зберігатиметься у церкві і, при потребі, будуть розносити хворим.

Найсумніший день — Страсна п’ятниця?

о. Михайло Малий:  У п’ятницю Ісуса засудили на страту Він йшов Хресним шляхом на Голгофу, несучи важкий хрест. Згодом Він помер у страшних муках. Цього дня у церквах виносять Плащаницю як символ померлого Спасителя. Із плащаницею обходять  навколо церкви та викладають у спеціальний символічний грот-гріб для поклоніння Дзвони у цей час не дзвонять, лише б’ють у спеціальні дерев’яні калатала. У Велику П’ятницю Літургію у храмах не служать, натомість читають Царські Часи. Уночі  Великої п’ятниці  люди приходять до храмів та залишаються там до ранку. Сидять ніби у домі померлої людини. Поклонитися Плащаниці йдуть переважно на колінах.

– А чому в суботу вже починають святити паски, ще ж не настав Великдень?

о. Михайло Малий: Суботу ще називають тихою. Хоча цього дня  згадують перебування Тіла Христа в гробі, але Його душа вже зійшла в пекло, щоби визволити грішників. Тобто Воскресіння фактично  відбулося. У  священики змінюють темний  одяг, який носили протягом Великого Посту, на світлий. А після обіду вже починають освячувати паску. І найрадісніший день—Великдень, який розпочинається опівнічним Богослужінням. Священик бере на руки плащаницю, обходить з нею та урочистою процесією три рази храм, і кладе її на престолі.

Записала Злата Леміш.

Читайте також: 

На Прикарпатті видали настанови церквам та релігійним громадам до Великодня: що радять

На Прикарпатті у Квітну неділю освятили церковний дзвін (ФОТО)

Допомога по безробіттю в Україні: скільки гривень і від чого це залежить

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagramYoutube та  Telegram

 

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено