У Херсоні, що тимчасово окупований російськими військами, відспівали вбитого загарбниками солдата з Івано-Франківської області Ігоря Іваниковича (ВІДЕО).
Чин похорону провів у вівторок, 15 березня, протоієрей Православної церкви України Сергій Чудинович, який залишається в окупації зі своїми парафіянами і продовжує проводити богослужіння, повідомляє «Новинарня», пише ПІК.
«На Херсонщині загинув солдат із Івано-Франківська Ігор Іваникович. Оскільки перевезти тіло покійного на батьківщину зараз неможливо, його батьки вирішили поховати свого сина в Херсоні. Можливо, хтось зробить стримано, щоб батьки змогли побачити сина та попрощатися з ним», – написав напередодні отець Сергій.
Ігор Іваникович – родом із Рожнятівщини на Прикарпатті.
«Моя подруга з Херсона сказала, що доглядатиме могилу Ігоря. І ви знаєте, що я подумала? Напевно, Ігор для херсонців більше герой, ніж будь-де. Він загинув, захищаючи саме їхній будинок та їхніх дітей. Не лише моя подруга доглядатиме його місце відпочинку, а кожен херсонець вважатиме це честю», – написала депутат Івано-Франківської облради Євгенія Бардяк.
Відспівували прикарпатського воїна у храмі Покрови Пресвятої Богородиці у Херсоні. Святі отці не стримували сліз, бажаючи Ігорю вічного спокою.
“Прощавай сину Божий, ти був гідним воїном. В мене чотири сини – ти врятував їх життя і життя моєї дружини. Я тобі дякую”, – сказав над гробом героя священник.
Він також додав, звертаючись у відео до батьків Ігоря – пані Світлани та пана Ярослава, які не змогли через окупацію приїхати на похорон:
“Ми передаємо вам вітання із Херсону. Ми зробили для вашого сина усе, що могли. Дасть Бог – зустрінемось”.
А наскільки там небезпечна ситуація, отець привів такий факт:
“У похоронному катафалку уже чотири кулі”.
Як наголосила журналістка Ярослава Міщенко, що спеціалізується на релігійній тематиці, у рашистській окупації нині лишилося багато священиків.
«Ми маємо зробити все можливе, щоб вони вижили. Приєднуйтесь до онлайн-служіння парафій Української Церкви в окупації. Стежте за їхніми долями. Я думаю, що їм страшно. Навіть знаючи, що небуття немає, жити щодня очікуванням, що за тобою прийдуть, а твої рідні у заручниках – це тортури. Публічність – хоч і слабкий, але важіль захисту», – наголосила журналістка.
Читайте також:
- На війні обірвалося життя військового з Рожнятівщини (ФОТО)
- За Україну загинув уродженець Коломийщини: захищав від ворога небо (ФОТО)
- На аеродромі під Херсоном українські сили розбили окупантів
- В істерії трибун Кремля Соловйов погрожує війною усій Європі (ВІДЕО)
- Мобілізація: чи призиватимуть найближчим часом жінок
Читайте нас у тг