Починаючи з австрійського періоду і до Другої світової війни, Станіслав був одним з центрів моди. У місті працювали понад сто модних кравців, які шили одяг для станіславчанок за зразками з модних журналів.
На початку минулого століття купувати готовий одяг вважалося майже непристойним. Сукні були пошиті з шовку, оксамиту, прикрашені мереживом. Серед них були аксесуари, прикраси, рукавички і навіть парасольки.
Особливу увагу приділили капелюхам. Їх прикрашали квітами, перлинами, пір’ям, декоративними фруктами. Деякі були справжніми витворами мистецтва. По вулиці Сапіжинській (Незалежності), де були найкращі магазини, продавали новинки: корсети, панчохи, взуття, парасольки та капе, які доставляли потягом протягом тижня з кращих магазинів Європи.
Тоді було модно зафіксувати себе на фото в численних фотоательє та фотостудіях, яких в Станіславі було десятки. З розробкою фототехніки фотографи почали захоплювати мешканців на вулицях міста.
А ще в місті було багато місць і розваг, де можна було проявити себе і подивитися на інших. Окрім читання книг та обговорення політичних подій в скверах та вулицях міста, відвідували бальні зали, кінотеатри, театр, зустрічалися у кав’ярнях та ресторанах, грали з друзями в карти та теніс, гуляли міським парком, відвідували мобільні цирки та ярмарки, каталися на авто та мотоциклах, купалися в річках, а в зимовий період каталися на ковзанах та нартах.
З приходом радянської влади всі численні приватні магазини, салони та ательє були закриті або націоналізовані. Тільки з послабленням “залізної завіси” почалось поступове відновлення модного стилю життя.
В середині 1980-х років ситуацію почали рятувати масово відкриття кооперативів та приватних ательє. З розпадом Радянського Союзу почав зникати товарний голод. Слідкувати за глобальними модними тенденціями стало легше.
Кожен народ і в різні часи мав особливі вимоги до жіночої краси. Моя власна мода на одяг та зовнішній вигляд.
Станіславські дівчата, жінки, пані, завжди вирізнялися зовнішньою і внутрішньою красою, почуттям власної гідності, культурою, чарівністю, манерою спілкування і поведінки. І вони завжди були і будуть окрасою нашого прекрасного міста.
За матеріалами краєзнавця Ігоря Меніва
Читайте нас у тг
