Військовий потрапив у російський полон: що робити і куди звертатися

За словами координаторки Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, станом на зараз у полоні росіян перебуває понад 8 тис. українців — не лише військових, а й цивільних, що є воєнним злочином, пише ПІК.

Куди звертатися, якщо родич військовий потрапив у полон?

Спочатку необхідно звернутися до компетентних у цій справі органів України.

Для отримання або надання інформації громадяни можуть звернутися до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України, повідомляє ГУР.

Контакти: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01

або надіслати запит на електронну пошту

united.centre.ssu@gmail.com

Окрім того, розшуком полонених займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

(044) 428-62-74 або contact@gur.gov.ua

Дізнатися про те, що особа захоплена у полон, можна за телефоном довіри МВС:

+38 089-420-18-66

Також можна звернутися із заявою до Національної поліції України.
Ще однією інстанцією може стати Національне інформаційне бюро.

Гаряча лінія 1648 або міський номер (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону)

Краще подавати письмові звернення — самостійно чи з допомогою адвоката.

Якщо реакції на дзвінок не було, то сам його факт буде важко довести. Також важливо отримати документальне підтвердження того, що родич зник безвісти або потрапив у полон.

Також родичі зниклих безвісти військових можуть звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Але звертатися туди варто лише після отримання офіційної відповіді з підтвердженням про полон військового.

0-800-300-155 або ctabureau@icrc.org

Червоний Хрест — єдина інстанція, котра співпрацює з обома сторонами війни. Тож лише вони можуть знайти інформацію та надати її родичам військових.

Інші інстанції: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) або Комітет з прав людини ООН (КПЛ).

Де знайти списки полонених військових

Задля безпеки військових та їхніх родичів така інформація у вільному доступі не публікується. Натомість Національне інформаційне бюро зв’язується з родичами полонених та надає їм інформацію про місцеперебування їхнього родича військового.

“Усі списки полонених завжди складає Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Будь-які списки, що публікуються у соціальних мережах, є фейковими!”.

Також не існує жодних пріоритетів у черговості списків на звільнення та обмін полонених.

Що робити родичам військовополонених у таких ситуаціях

Перед зверненням до державних органів варто скоординуватися з іншими родичами, друзями, колегами та родинами колег та зібрати якнайбільше інформації про свого родича.

Аби до відповідних інстанцій звертатись з максимально повною інформацією, варто знати такі дані про свого родича, який перебуває в полоні:

ПІБ;
дата народження;
копія паспорта;
посада та звання, військово-облікова спеціальність (якщо відомо);
РНОКПП (раніше — ІПН), номер військового квитка/тимчасового військового квитка (скан-копія)/жетона;
контактні дані центру комплектування та соціальної підтримки, з якого мобілізований;
назва та номер військової частини чи підрозділу проходження служби;
контактні дані місця постійної дислокації військової частини;
телефон гарячої лінії частини, бригади, угруповання;
ПІБ та контакти колег по службі, побратимів;
ПІБ та контакти безпосереднього командира;
ПІБ та контакти командира частини;
контактні дані місця постійної дислокації військової частини;
особливі прикмети військового;
останнє відоме місце перебування.

Також можна самостійно моніторити ворожі Telegram-канали та сторінки в соціальних мережах, аби відстежувати можливі публікації зі списками полонених з того боку чи будь-якою інформацією про українських полонених.

Отриману додаткову інформацію варто повідомляти у спеціальні органи безпеки України.

Але таку інформацію не завжди можна отримати навіть з ворожих списків полонених. Юристка Христина Ковцун наголошує: розголошення інформації про військових може нашкодити і їм самим, і їхнім родичам.

— Часто військові, потрапляючи в полон, навмисно не повідомляють свою посаду та звання — наприклад, спецпризначенці, снайпери, артилеристи, — натомість називаються кухарями чи водіями:

“Військових беруть у полон для обміну, і, приміром, спецпризначенців можуть не вносити в списки на обмін, оскільки вони виконують складніші та важливі завдання, є більш цінними полоненими. До того ждо військових у полоні жорстокіше та гірше ставлення”.

Читайте також у ПІК:

Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram