Ретро: як 82 роки тому угорці передали нацистам владу в Станіславові (ФОТО)

200340118 176003881200851 6001388034942262434 n scaled

Знаючи, що влада рано чи пізно буде передана нацистам, мадяри почали вивозити майно зсилаючись на ту догму, що будь-яке державне майно це їхня військова здобич і тому його слід конфіскувати. Українці пильно оберігали своє майно, але проти чисельного мадярського війська не могли протистояти. Враховуючи таку обставину, українці звернулися про допомогу до німецького військового командування.

Прикладом однієї з ситуацій, в якій німці прямо продемонстрували свою харизматичну перевагу у владі та порядку, та раз і назавжди заборонили мадярам викрадати і вивозити майно був випадок на одній із фабрик міста, на так званій «Фабриці Маргошеса». Це була велика фабрика по виправленню шкіри названа на честь її власника – єврея Маргошеса. До фабрики під’їхали угорські солдати та офіцери на декількох вантажних автомобілях, аби завантажити залишок шкіри, який ще залишався на складах, після того, як основну частину вивезли більшовики перед своїм відступом.

Робітники фабрики (в основному українці) повідомили про несподіваний візит, Торгівельний відділ Обласної Управи, а той у свою чергу повідомив місцеве Gestapo, шефом якого був гауптштурмфюрер SS Ганс Крюгер. Після цього до фабрики підїхав чорний «Mercedes-Benz», яким було перекрито в’їзд у фабрику. З машини вийшов Ганс Крюгер, і у супроводі двох співробітників Gestapo попрямував до мадярів. В одну мить Крюгер почав поводитись, як їхній зверхник, і наказав розвантажити все що було у машинах, однак, коли мадяри проігнорували його вказівку, наступний сердито заявив: «… буду стріляти в кожне авто, яке буде намагатись вивезти шкіру з фабрики…». Після цього мадяри неохоче розвантажили машини, і миттю забралися геть.

106903741 397977034495977 9219371295773519757 n scaled

07 серпня 1941 року

В четвер, о 19 год. вечора німецька військова адміністрація перебрала від мадярського військового командування владу на території міста та всієї області. Цей процес відбувався за присутності кількох тисяч мешканців Станіслава, на площі Адама Міцкевича поблизу пошти. На прибраній державними прапорами і портретами Адольфа Гітлера, отамана Симона Петлюри та полковника Євгена Коновальця площі, зібралися представники німецької влади, представник угорської влади, полковник Лерер та представники української місцевої адміністрації.

Полковник Лерер, з’ясувавши стан, який він застав на території Західної України після видворення радянських військ та роботу над встановленням порядку і спокою в місті, передав владу в руки окружного старости крейсгауптмана др. Гайнца Альбрехта, який представляв нацистську адміністрацію. Альбрехт у свою чергу щиро привітав всіх уркаїнських жителів Станіславівщини, закликаючи всіх до співпраці при встановленні нового порядку для забезпечення населенню добробуту, культурного буття та встановлення європейського порядку на українських землях.

При цьому заявивши, що його працю доповнюватиме сувора дисципліна, твердість та вимогливість, якій потрібно буде всім підкорятися. Щодо деструктивних елементів та шкідників, німецька влада пообіцяла мати тверду руку та суворо карати за всі шкідливі антинародні вчинки. Промову Альбрехта жителі Станіслава сприйняли дружніми оплесками та окликами «Слава!» на честь вождя Німеччини Адольфа Гітлера, генерал-губернатора, рейхсляйтера Ганса Франка і губернатора Львова («Lamberg») Карла Лаша. Українські жінки, молодь та діти закидали представників влади китицями квітів.

Голова місцевої Управи Голембйовський висловив на німецькій та українській мовах подяку від імені української громади за звільнення від більшовицького терору та пообіцяв дружньо співпрацювати з німецькою владою над встановленням нового ладу та порядку на визволених землях Станіславщини. Свою промову він закінчив тим, що українці люблять німців, люблять німецьку непереможну армію та її вождя Адольфа Гітлера, після чого пролунали оплодисменти та оклики «Слава!», які підтримали його промову.

По закінченню дефеляди, голова Обласної Управи Семянчук подякував угорським військам за охорону й опіку у найважчі хвилини безвладдя та на початок створення українського уряду, а також щиро попрощався із союзною армією, з якою мирно співпрацювали українці цілий місяць. Після цього пролунали німецький та український національні гімни.

kriher s ofyceramy hestapo na vul. hrjunvaldskij

8 серпня 1941 року

В п’ятницю доктор Гайнц Альбрехт звернувся з промовою до населення Станіслава: «До населення! Пан Губернатор поручив мені керівництво нової Станіславівської округи й назначив мене носієм Державної Величі на її терені. Угорський військовий командант і його органи передали вчора управу округи в мої руки. Я закріплю прилюдний спокій, лад і безпеку, охоронятиму власність і стремітиму до відродження господарського життя. До скорішого осягнення цієї мети потрібна співпраця і допомога усіх надійних громадян міста й села. Всякий опір знищеться силою. Час безправства минув безповоротно. Вертайтеся до своєї праці, щоби спільними силами ми змогли затерти сліди війни». (опубліковано у газеті «Українське Слово», неділя, 10.08.1941 р.)

304803283 910451336581875 5336637310167661178 n

10 серпня 1941 року

В неділю, на площі Адама Міцквича відбулося урочисте прийняття членів Української народної міліції (УНМ) в ряди служби безпеки (Sicherheitsdienst). До присутніх міліціонерів (приблизно 300 чол.) та їхнього командування, з трибуни промовив комендант Gestapo міста та всієї округи гауптштурмфюрер SS Ганс Крюгер. Привітанням «Слава Україні!» він розпочав свою промову в якій вказав на тяжке та відповідальне завдання служби безпеки, апелював до почуття обов’язку й точності, підкреслив велику працю німців та досвід, який українська міліція зможе відтепер засвоїти, зокрема, коли вона в деякій мірі складається із старшин колишньої Української Армії.

Приймаючи українську міліцію в ряди служби безпеки, комендант Gestapo видав перший наказ про поздоровлення та закінчив свою промову словами «SiegHeil!». Потім коли оркестр відіграв німецький гімн, українському командуванню міліції було роздано нові опаски, після чого комендант разом з представниками обласної міліції прийняв дефіляду. Після закінчення дефіляди діти обдарували коменданта китицями квітів. Трибуна була прикрашена українськими та німецькими прапорами. Було також багато української публіки. (із газети «Українське слово», середа, 13.08.1941 р.).

118623215 436317520661928 3287298666878576339 n scaled