Цьогоріч, експедиція археологів працювала поблизу с. Спас, що на Івано-Франківщині. Тут ще понад 50 років тому знайшли поселення трипільців.
Влітку 1984 р. археологічні дослідження провели співробітники нашого відділу – Лариса Крушельницька (керівник експедиції) та Дмитро Павлів (заступник керівника). Тоді ж встановили, що це двошарове укріплене поселення доби енеоліту й раннього заліза. У 2017 р. короткотривалі розвідки тут здійснював Тарас Ткачук.
Цьогорічні роботи археологи проводили, щоб визначити відносну хронологію трипільського етапу заселення пам’ятки.
“Шурфування дозволило виявити на поселенні трипільську площадку (залишки житлової споруди) та господарську яму. Зафіксовано один з торців споруди, проте більша частина будівлі знищена урвищем. Матеріал з об’єктів дозволяє ствердити, що трипільський горизонт пам’ятки відноситься до етапу ВІ–ВІІ (заліщицька група). Це одне з найдалі висунутих в Карпати трипільських поселень цього часу”, – йдеться у повідомленні.
Об’єктів доби раннього заліза не виявили, простежили лише відповідний культурний шар, насичений фрагментами кераміки.
“На жаль, пам’ятка поволі руйнується – зауважено зсувні процеси, а саме, поступовий обвал південної сторони мису. Це добре демонструє розкоп № 1 1984 р., розташований на південному краю поселення і обриси якого досі проглядаються. Згідно звіту Л. Крушельницької, в ширину він сягав 4 м, зараз має лише 1,5 м“, – зазначають археологи.
До слова, непевним залишається питання часу побудови оборонних конструкцій на поселенні – валу і рову.
Нагадаємо, у 2023 році на Прикарпатті працювала експедиція Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спільно з МГНО «Дубенський археологічний осередок» у складі Яни Яковишиної, Марії Войтович та Максима Мельничука
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
