Президент Володимир Зеленський у п’ятницю підписав зміни до закону про національні меншини. Цього ж дня його за основу та в цілому схвалила Верховна рада.
Зміни необхідні, аби врахувати експертну оцінку Ради Європи та виконати критерій Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ до ЄС, пише ПІК з посиланням на “Українську правду”.
Зміни передбачають, що:
- приватні виші можуть вільно обирати мову навчання, яка є офіційною мовою ЄС, якщо також забезпечують викладання української мови як окремої дисципліни;
- у класах з навчанням мовами нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови нацменшини в освітньому процесі поряд із державною мовою;
- представники нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС і які розпочали навчання у школі до 1 вересня 2018 року мовою своєї меншини, можуть навчатись у молодшій і середній школі згідно з правилами, які діяли до набрання чинності Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Співавтор законопроєкту, член комітету Володимир В’ятрович заявляв, що всі нововведення не поширюватимуться на російську мову як мову держави-агресора, “і не на 5 років, як планував уряд, а безстроково”.
Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що проєкт закону міститиме додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди.
Читайте також:
- Верховна Рада ухвалила закон про нацменшини: що він регулює та чому необхідний
- Вступ до Євросоюзу: як Україна виконує вимоги для членства
