Операційна директорка команда ORESUND та дослідниця транспортних даних Катерина Лозовенко у своєму дописі на сторінці в Facebook підняла болючу тему стану діючого пасічнянського мосту.
Вона, зокрема, нагадала, що міст на Пасічну ще з 2020 року визнаний обмежено працездатним. Тобто, де-факто, потребує ремонту, пише ПІК.
Міст на Пасічну. 70-ті роки.
Як же виглядають конструкції споруди зараз?
Катерина Лозовенко оприлюднила світлини, на яких можете побачити стан опор та балок. Видно руйнування бетону, оголену арматуру, корозію.
Звісно, каже урбаністка, шляхопровід ще має запас міцності, але сумна правда в тому, що будь-яка така споруда можна обвалитися без попередження, просто взяти та в наступну хвилину “поїхати”.
«Таке було у 2004 році у Франківську із мостом з вул. Коновальця на Черніїв, схоже сталося в Хусті нещодавно. В обох цих випадках травмувалися та помирали люди, яки опинялися на споруді у невдалий час», – наголошує урбаністка.
Доцільність ремонту саме цього мосту у Франківську під час війни виправдана з декількох причин:
- Це об’єкт критичної інфраструктури, єдиний діючий міст в місті на цьому напрямку
- В Пасічній розташовані важливі інфраструктурні об’єкти: Обласна клінічна лікарня, КП “ЕАТ”.
- Наслідки від руйнування мосту можуть бути жахливими через кількість потенційних постраждалих.
2008 рік
За її словами, міст потребує капітального ремонту. Точніше потребував термінового ремонту ще два роки тому, а зараз й поготів. Інакше, каже Катерина, “будемо мати острів “Пасічна”.
«Я дуже сподіваюся, що з ним нього не станеться, але окрім моїх сподівань хочеться якихось дій збоку міста чи хоча б прояв їхньої занепокоєності. Бо мені здається, що мало хто усвідомлює небезпеку та серйозність цієї ситуації», – резюмує Лозовенко.
Трохи історії
У 1960-х дорога на Пасічну пролягала не там, де тепер, а значно лівіше – попри теперішній магазин техніки Bosh. Через ріку був перекинутий залізний клепаний міст, значно вужчий за теперішній, розповідав історик Іван Бондарев.
Старий міст на Пасічну (зруйнували в 1969 році)
Під час повені 1969 року вода принесла велику цистерну, яка врізалася в опору. Міст вистояв, але зазнав значних пошкоджень. Його укріпили, рух відновили, втім, назріла потреба мати надійніше сполучення з лівим берегом.
Уряд виділив гроші на подолання наслідків повені, незабаром почали будувати новий залізобетонний міст (1969 рік) і дамбу вздовж Набережної. На початку сімдесятих його здали, пустили по ньому транспорт, а старий зробили пішохідним. Але чомусь не надовго.
Старий міст через Бистрицю-Солотвинську. На задньому плані видно будову нового. Фото початку 1970-х з родинного архіву Ігоря Кисілевського.
У 1973 році старий міст підірвали. При чому з першого разу він не завалився, тож сапери мучилися з ним три дні. Прольоти здали на металобрухт, а опори демонтували настільки ретельно, що навіть сліду не лишилося. І тут виникає питання – а навіщо його було руйнувати? Мали б зараз два мости. Кому він заважав?
Міст на Пасічну. 70-ті роки. Світлина Степана Назаренка.
Читайте також:
- “Хто будував мости, той мене зрозуміє”, – Руслан Марцінків (ВІДЕО)
- ВІДВЕРТО: Руслан Марцінків – міський голова Івано-Франківської територіальної громади (ВІДЕО)
