Виходиш на вулицю вранці: 16 градусів морозу, але сухо, без вітру, то й не відчувається сильний холод. На Вишківському перевалі удосвіта і взагалі перевалило за 20, зате без хурделиці. А вдень, як присвітить сонце, – то й узагалі комфортно.
Синоптики пояснили, що температурний режим в Україні сформувався під впливом антициклональної погоди та надходження холодних повітряних мас зі сходу.
“Кліматична тенденція сезону була нестійкою, – читаємо на ресурсі https://vsn.ua/news із посиланням на сайт РНБО. – Загальні прогнозні оцінки для України та Європи на зиму 2025–2026 показували нестійку, а частково навіть теплішу зимову погоду, а не стабільне різке похолодання. Це означає, що на той момент кліматична ситуація не показувала явних ознак тривалого занурення в арктичні повітряні маси, які могли б призвести до сильних морозів”.
Однак до різкого похолодання призвели спонтанні атмосферні зміни, з раптовим вторгненням арктичного повітря, а також “блокуючими” антициклонами, що спрямовували холодне повітря вглиб Європи. Тобто сильні морози важко передбачити задовго до їхньої появи, бо прогнози погоди залежать від складних моделей із природними обмеженнями.
Науковці пояснюють складність прогнозування тим, що сильні морози – це результат рідкісної комбінації атмосферних процесів, які сучасні моделі погано передбачають на великій дистанції, особливо в умовах нестабільного клімату. Тому синоптики можуть правильно оцінити сезон загалом, але промахнутися щодо конкретного холодного епізоду.
Проте ще восени 2025-го були окремі прогнози щодо надзвичайно холодної зими. Про них навіть згадували на сайті Українського гідрометеорологічного центру.
“5 вересня словацький блогер Марек Кучера опублікував ексклюзивний, за його словами, прогноз на зиму 2025-26 років в Європі, зокрема в її східній частині, – йшлося в інформації. – Про Україну там написано наступне: “Східна Європа (Україна, Білорусь, західна Росія): найхолодніший регіон континенту з потенціалом для рекордних арктичних спалахів наприкінці зими. Можливе утримання стійкого снігового покриву та мінусових температур (mkweather.com/weather-and-inquisition)”. Ідеться, вочевидь, про арктичні повітряні маси, що можуть приносити похолодання і заморозки”.
Цікаво, що самі синоптики Укргідрометцентру прогнозували зиму не дуже загрозливою. І 25 грудня поінформували, що середня місячна температура в січні 2026-го очікується на рівні 1 – 7 ° морозу, що на 1,5 ° нижче за норму. Місячна кількість опадів – 28 – 79 мм, що в межах норми (80 – 100 %).
Хоч нинішні морози – не найбільші за останні роки. Пригадується
надзвичайно холодний лютий 2012 року, коли стовпчики термометра на Прикарпатті опустилися до -33 градусів. Таким же важким був і грудень того року, та ще й із сильними снігопадами. В Городенківському районі виник справжній колапс: не тільки села були відрізані від райцентру, а й міські вулиці заблоковані. Не те що громадський транспорт – таксі годі було викликати.
“Абсолютні мінімуми температури повітря впродовж другого місяця зими становлять загалом по Україні – від 27,0 до 38,2 градуса морозу, – інформує Укргідрометцентр. – У Луганській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Київській, Черкаській та Львівській областях – від 39,0 до 41,9 градуса морозу; в Криму та в Одеській області – місцями від 13,2 до 23,0 градусів морозу”.
Загалом історія сильних морозів на Прикарпатті має свої пік-точки, але вони зазвичай відносяться до середини–другої половини ХХ століття, а не до останнього десятиліття.
Рекордні морози, зафіксовані в Івано-Франківську:
- Місяць Абсолютний мінімум
- Січень −33,9 °C (1963)
- Лютий −32,5 °C (2012)
- Березень −26,1 °C (2018)
- Грудень −35,7 °C (1996).
Річний рекорд: −35,7 °C у грудні 1996 року – найнижча зареєстрована температура за весь період вимірювань в області.
Це означає, що найсильніші холоди в регіоні якраз були в другій половині ХХ століття та на початку XXI-го, зокрема 1963 рік – один із найсуворіших січнів з мінусами нижче −30 °C, 1996 рік – рекордний холодний період взимку.
А щодо снігопадів, то пригадую зиму десь 1970 року на Львівщині. Хати захищали від холодів щитами-загатами із листя. Коли батько якось вранці хотів відкрити двері надвір, то не міг просунути: снігу намело так, що просто була стіна… То так потрошки сунув-сунув дверима, щоб далі можна було вже орудувати лопатою. А до школи віз мене на санках.
“Середньовіччя та ранньомодерний період у Європі були відзначені глибокими суспільними потрясіннями, значна частина яких була тісно пов’язана з кліматичними аномаліями, – написав у своєму дослідженні згадуваний уже Марек Кучера. – У цю епоху обмеженого наукового розуміння стихійні лиха часто пояснювали з точки зору надприродних сил, що мало трагічні наслідки: виникнення інквізиції та спалення відьом. Холодні зими (наприклад, 1432–33, 1565–66, 1695–97) були з тривалим сніговим покривом та скутими льодом річками. Балтійське море настільки ґрунтовно замерзло у 1303, 1306, 1378, 1423 та 1658 роках, що армії перетинали його пішки та на возах. Снігопади у червні та липні, особливо в 1573, 1595, 1601 та 1816 роках, знищили посіви зернових культур безпосередньо перед збиранням врожаю”.
Маємо замерзлі ріки й цьогоріч. Мешканець Городенківської громади Федір Туз опублікував відео із села Городниці над Дністром, із підписом: “День, коли зупинилась вода”.
https://www.facebook.com/reel/2906357059560217
А ще є тут ще одна дивовижа, коли вода з морозом роблять красу. Це
скутий кригою водоспад:
https://www.facebook.com/reel/2024253754807241
Тож зима – не лише морози, а й неповторні краєвиди та снігові дивовижі.
Запам’ятаємо її такою.
Людмила Стражник. Фото авторки та із сайту
Оперативні новини у TELEGRAM
