Листівки друкувалися великими накладами і вільно розповсюджувалися скрізь. Окрім естетичного задоволення, поштівки зберігали в своїй пам’яті частинку історії, пише ПІК.
Пропонуємо поглянути, якbv було стародавнє селище Верховина (до 1962 року – село Жаб’є) у авторській рубриці краєзнавця Андрія Меніва.
1901 рік.
1902 рік
1910 рік
1910 рік. На полонині
1914 рік
1926 рік
1929 рік
1930 рік
1935 рік. Вигляд на село
1935 рік. Міст через Черемош
1936 рік
1937 рік. Сплав по Черемошу
1939 рік
Довідково:
Перша писемна згадка про селище датується 1424 роком: 17 серпня Жаб’є згадане у грамоті великого князя Лева-Свидригайла. Франко колись сказав: “Ось Жаб’є – гуцуська столиця. Нема. Мовляють села понад Жаб’є. І більшого лиха шукати дарма“, так, саме до 1962 року Верховина називалася Жаб’єм, існують різні версії походження назви чи то від болота, на якому оселилися перші жителі чи то від імені першого жителя, який ймовірно походив з Франції, та називався Жаб’єном, точної інформації ніхто не знає.
Та, всежтаки 1962 року відбулося перейменування, цікавим є факт, що Верховину хотіли назвати Франківськом, на честь прізвища Івана Франка. Назва Верховина дісталася через безліч верхів, якими вона оточена, коли дивитися з висоти, то вона справді нагадує чашу, тобто знаходиться в умовній ямі, оточеною верхами та горами.
У давнину ділилося на дві частини: Жаб’є-Ільці та Жаб’є-Слупійка, мало багато присілків: Красний Луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб’я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут.
У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Пруссією та Австрією землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби та виявом стихійного протесту селянства проти чинного ладу був опришківський рух. Багато жителів села Жаб’є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали скликання віча — нової форми визвольного руху кінця XIX століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки на чолі з М. Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях села Жаб’є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських січових стрільців.
У квітні 1920 року відбулося селянське повстання (отримало назву «Гуцульське повстання»), яке було придушене польською владою. Учасникам Гуцульського повстання 1920 року споруджено пам’ятний знак. З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі. 1 квітня 1928 р. вилучено присілки (хутори) Дземброня, Бистрець, Зелене і Явірник із гміни (громади) Жаб’є та з них утворено самоврядну адміністративну гміну Дземброня.
Читайте також:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
