Як та чому кінь разом з колядниками та заходить до хат, дізнавалася журналістка ПІК.
«Гривастий століттями є атрибутом свята. Адже здавна господаря, який мав коні, в селі неабияк поважали та шанували. Сам кінь є символом міці, сили, витривалості, здоров’я і достатку. Коріння цього звичаю — у щоденному побуті, бо колись в селі без працьовитої тварини не можна було обійтися», — розповідає етнографиня Віра Вакун.
Незвичне дійство відбувається уночі з 13 на 14 січня. Попередньо в одній із хат збирається молодь. Дівчата роблять квіти з кольорового паперу та прикрашають упряж коня. На спину гривастому кладуть домоткану верету. І гурт з конем йде від хати до хати, вітаючи всіх зі святами та засіваючи житом на щастя і добро.
Для почесної місії вибирають здорових, вгодованих коней. Тварин «зичать» у поважних господарів. Тварини мають бути не дуже високі, присадкуваті, адже вони повинні поміститися у різних помешканнях. «В коляду» стараються не брати молодих, необ’їжджених, та старих тварин. Прикметно, що більшість коней уже не вперше «вітають» жителів села, тому добре знають як поводитися.
Гурт із конем, за словами пані Вакун, старається не оминути жодної господи, аби людей не оминали щастя і достаток. На подвір’ї обов’язковою є колядка «Бог предвічний». Господар виходить та запрошує гурт із конем до хати. Там також колядують і засівають. А вранці, 14 січня із конем навіть заходять до церкви. Це єдиний день у році, коли чотириногим можна зайти до святині. У Гостові коня святково вбирають лише хлопці, які водять тварину до хат неодружених дівчат та бажають їм якнайшвидше вийти заміж.
Злата ЛЕМІШ
Фото з архіву
Читайте також:
- Старий Новий рік: чи чекають франківці засівальників (ВІДЕО)
- Народні звичаї 13 січня: як на Меланії вечеряти та на що ворожити