Коронавірус вражає психіку, вважає весь світ. Дослідження ж того, як позначається і позначиться в майбутньому на психічному здоров’ї людини коронавірусне захворювання, ще тривають. Але медики-практики вже мають свої перші висновки, пише ПІК.
Експертну оцінку для читачів ПІК сьогодні надає Анатолій ГАРГАУН – лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт, голова Івано-Франківської обласної філії Української спілки психотерапевтів.
– Щодо впливу коронавірусної інфекції на психологічний та психічний стан людини, я б відмітив два моменти, – каже пан Гаргаун.
Перший момент: це вплив фізіологічний, вплив вірусу на головний мозок, що, власне, приводить до проблеми так званого постковідного синдрому. Крім відчуття втоми та виснаження, емоційні порушення частіше діють на людину в сторону депресії, тривоги та безсоння. А буває навпаки – відчувається прилив сил, енергії збудження, які з часом знову змінюються зниженням вольових функцій та тривожно-депресивними розладами.
Це наслідок прямого ушкоджуючого впливу COVID-19 на нервові клітини людини, що інфікована коронавірусом.
Другий момент: це вплив загальної ситуації на психологічний стан людини. Це вплив локдауну, вплив карантинних обмежень, які він провокує у нашому соціальному житті.
В умовах, коли звичними для нас є зустрічі, спілкування, відпочинок, заняття спортом, чіткий режим роботи – ми, з точки зору психології, перебуваємо у стані регресу: використовуємо свій найбільш ресурсний стан – стан дитини, яка вільно живе в кожному із нас незалежно від віку. А ось карантин, обмеження, соціальні дистанції передбачають дуже мобілізований стан – «тут і зараз», поводимось “саме так і не інакше». І це виснажує людину, особливо через нестачу живого спілкування.
Тому ми часто чуємо: «Я вже втомився від «зависання» онлайн, я хочу побачити своїх людей, я хочу природньої розмови».
Людині потрібно розслабитися, побути у «дитячому» стані. Коли цього немає, неймовірно виснажується ресурс організму і це приводить до загострення психологічних чи невротичних особливостей людини.
Якщо чоловік чи жінка схильні до невротичних реакцій, то в умовах локдауну вони мають загострення.
До слова, коли почалася пандемія, я, як голова Івано-Франківського обласного осередку Української спілки психотерапевтів ініціював збори колег і ми говорили, що нам треба бути готовими до постковідних симптомів і знати, що будемо робити з хворими на COVID-19. Так ось, навесні ще лунали голоси: «А що – ми будемо психотерапевтично лікувати ковід? Що за маячня?». Однак…
В кінці літа ми побачили наплив пацієнтів з постковідним синдромом. Приходять люди й зараз, здебільшого – з власної ініціативи, але багатьох скеровують до невропатологів та психіатрів лікуючі й сімейні лікарі.
Моя колега терапевт, яка безпосередньо працює з хворими на коронавірусну хворобу, поділилась таким спостереженням. Коли у людини, яка заразилася коронавірусом, є втрата нюху та смаку, то це можна розцінити як плюсик в сторону легшого перебігу хвороби за менших легеневих вражень. Зате більш ушкодженими можуть бути нервові тканини. Тобто, перший варіант – кращий для терапевта, але гірший для психіатра й навпаки. Щодо самого хворого, то він за будь-яких проявів захворювання одразу має звертати на них увагу свого сімейного чи лікуючого лікаря.
Важливо вчасно отримати консультацію фахівця, щоб знати – має місце органічне враження чи це просто психологічна проблема. В залежності від висновку – можна правильно визначити, яким чином людину лікувати – психотерапевтично чи медикаментозно.
Зазвичай допомога психіатра надається спільно з невропатологом. Щодо медикаментозного лікування, то використовуються препарати, які одночасно покращують діяльність головного мозку і мають протитривожний, заспокійливий ефект.
Якщо йдеться про загострення у пацієнтів, які раніше мали невротичну симптоматику, то проводиться лікування як при звичайному загостренні.
Достатньо важливою при цьому є психотерапія, адже вона є процесом відновлення того регресу, якого людям зараз не вистачає. Психотерапія спосібна допомогти людині опрацювати, пережити ті проблеми, що пов’язані з карантинними обмеженнями та не допустити погіршення стану здоров’я, – наголосив Анатолій Гаргаун.
Читайте також:
Чи ще є в Україні земля для безкоштовної приватизації: оцінка експерта
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
