Про особливості рідкісної для Франківщини професії журналст ПІК розмовляє саме з Яною Лейбюк, та ще у Всесвітній день шоколаду, який відзначають сьогодні, 11 липня.
- Яно, ти журналістка за фахом, могла би успішно працювати у будь-якому ЗМІ, а створюєш шоколадні цукерки. Невже так любиш солодощі?
– Люблю, звісно (сміється), але не особливо. А створювати шоколад і цукерки я почала не через це. Ще коли навчалася у Прикарпатському університеті, шукала себе у різних сферах: працювала продавчинею, вокалісткою, помічницею кухаря. Згодом зрозуміла, що журналістика — не моє, бо я дуже спокійна людина, а праця в ЗМІ — це драйв, постійний неспокій.
Далі зрозуміла, що не справа у престижності професії, а в тому, аби робити те, що любиш, хочеш, вмієш. Проте я була і є творчою людиною, а створення шоколаду це спосіб вираження себе як художниці-дизайнерки смакоти. До речі, авторські цукерки й шоколадки створюю на самоті, часто уночі. Темна пора доби дає можливість більше зосередитися на процесі та результаті
- Де ти навчалася премудростям шоколатьє?
– Я самоучка з великим бажання розвиватися далі (сміється). Училася з Інтернету. Коли побачила пост дівчини, яка розповідала, як робить цукерки без цукру, мене це зацікавило. Я подумала, що могла би робити щось подібне. Далі почала активно шукати інформацію, і знаходила багато уроків, курсів, вчилася методом спроб та помилок. Головне – практика, бо кількість дипломів та різноманітних сертифікатів і навіть знання без практики нічого не варті. Я дуже хочу далі цьому навчатися, постійно вдосконалюватися.
- Цікавить сам процес створення шоколаду…
– Спочатку це шокоідея. Шоколад і шок (сміється). Я придумую, які шоколадки хочу створити, з якими додатками, чи цукерки якої форми, з якою начинкою, чи якісь фігурки: сердечка, зайчики, квіти і т. ін. Далі підбираю потрібні додатки.
Коли є шоколад і додатки, беруся за темперування: нагріваю шоколад до певної температури, якщо треба змішую, а потім охолоджую. Темперувати шоколад треба для того, щоби він мав правильну кристалічну решітку, добре застиг, легко вилучався із форми, не танув у руках, хрустів і мав блиск.
Якщо просто розтопити шоколад і залити у форми – він не застигне й буде кришитися в руках. Процес темперування займає приблизно півгодини. Для відстежування температури шоколаду користуюся перометром ( безконтактний лазерний термометр).
Коли шоколад нагрівся до потрібної температури, переливаю до кондитерського мішка й розливаю у форми. Далі – прикрашання. Шоколад вистигає і я забираю його з форм та розфасовую по коробочках. Працювати треба швидко, бо у прохолодному приміщенні шоколад застигає миттєво.
- Як ти зробила свій перший авторський шоко-твір?
– Купила трохи молочного, чорного та білого шоколаду, замовила спеціальну форму в Інтернеті. Удома мала цукати із ананасу, кондитерські цукрові посипки, мигдаль, декор із глазурі. Похвалюся, що правильно протемперувати шоколад мені вдалося з першого разу. В мене вийшло дві 60-грамові плиточки шоколаду.
Але я була розчарована, бо й форма була не така, яку я хотіла, і шоколадки вийшли маленькі, хоча смачні. Свої перші вироби я подарувала сестрі на день народження. А зробити цукерки в мене з першого разу не вийшло. Та я вперта, і пробувала знову і знову. Так прийшли удачі.
- Де і як продаєш свої вироби?
– Продаю онлайн, маю сторінку в соцмережах. Також ті, хто вже спробував мої смаколики, рекомендують друзям і знайомим. У майбутньому хочу відкрити магазин. Ціни цілком демократичні. До прикладу, плитка шоколаду вагою 95 грам з додатками коштує 80 гривень, набори—від 90 до 400 гривень. Ціна залежить від кількості виробів та складності роботи
- Який шоколад потрібний для авторських робіт, де його купляєш?
– Основою для моїх виробів є бельгійський шоколад «Callebaut», його часто обирають кондитери та шоколатьє . Тому що він і по якості хороший і по ціні доступний. 100 грам такого шоколаду коштує в середньому від 50 гривень. Купити його може не кожен. А вже вироби з цього шоколаду коштують ще дорожче. Тому в мене замовляють авторський шоколад і цукерки, зазвичай як подарунки на дні народження та урочисті події. Шоколад для роботи замовляю у кондитерських магазинах.
- Попри успіхи, які невдачі найчастіше можуть бути в шоколатьє?
– Дуже різні. Скажімо, неправильно протемперований (розтоплений) шоколад, або не така, як потрібна температура в приміщенні, різкий перепад температур, вологість. Всі ці фактори впливають на вигляд і структуру шоколаду. Всяке у мене було. Скажімо, насипала шоколад у миску із водою, і з нього зробився крем… Не бракувало проблем і з коробками: то розміри не підходили, то я не вміла деякі з них складати правильно. Але кожна невдача – це урок (усміхається). А вдала робота – неймовірне задоволення.
Розмовляла Злата Леміш.
Фото з архіву Яни Лейбюк.
Читайте також:
Сніданки народів світу з ПІК: галло пінто з Коста-Ріки
Дозволь собі танець: франківців запрошують на танці
Приєднуйтесь до нас у Telegram
Читайте нас у тг
