У Івано-Франківську стартувала акторська школа для дорослих. Заснував її актор Івано-Франківського драмтеатру імені Івана Франка – Володимир Сазонов.
Володимир закінчив Львівський національний університет, за фахом театрознавства та акторської майстерності. Другий рік служить у нашому театрі. Франківські театрали бачили його у виставах: “Калігула” (роль Муція), “Як слон Хортон висиджував яйце” (роль Містера Майкла). До слова, запальні мелодії, що супроводжують казку-виставу, належать його авторству. Також у Володимира головна роль у постановці «Мадам Елен», прем’єру якої перенесли через карантин.
У створенні школи допомагатиме Володимиру головний режисер Франківського драмтеатру – Жюль Одрі. Французький режисер знає толк в аматорах, адже у самого була студія, як і з аматорами, так і з профі. До слова, у Франції з кількістю театрів не так, як в Україні, у них є 10 театрів і може бути 160 труп, там вони не сталі.
«Жюль для мене наставник, однодумець. Він той, чиїми порадами вкрай важливо користуватися. Його мистецькі ідеї можна та потрібно красти і втілювати», – каже Володимир Сазонов.
- Володимире, час розпочати нашу розмову. Скажи щиро, кому насамперед варто прийти в акторську школу-студію?
– Перш за все абітурієнтам, та молоді, яка хоче зв’язати своє життя з цією професією, молоді, що зацікавлена в творчості і самовираженні, фанатам театру та кіно, які хочуть долучитися до творчості. Людям, які відчувають невпевненість у собі, затиски і страхи публічних виступів і хочуть їх побороти назавжди, представникам суміжних професій (танцівники, музиканти, співаки, ведучі) для розвитку артистизму і впевненості у собі та іншим. Якщо вас зараз щось не влаштовує, то варто прийти.
Знаєш, маю надію, що прийдуть до нас навіть провокатори, які будуть ставити все під сумнів, критикувати… Це тонізує, рухає ідею.
- Попередньо ти казав, що навчання в школі-студії базуватиметься на трьох основних китах: теорія, практика й розвиток психо-фізичного апарту (голос, тіло).
– Так. Основу складатимуть тренінги зі світової практики. Це буде робота з документальним театром, над пластикою тіла (стретчінг, фізична витривалість, тілесна свобода, базова хореографічна пластика та ритм), з голосовим апаратом (дикція, риторика, дієвість, базові вокальні навички та зняття затисків). Теорія буде не нудна та монотонна, а пов’язана з практикою. Короткі лекції і лікбези на різноманітні теми пов’язані з акторською творчістю. Наприклад: «Мета акторської творчості», «Діалог між актором і глядачем», «Чому театр існував завжди» та багато інших.
- А суто драматична практика, адаптація отриманих навичок – безпосередньо на майданчику будуть?
– Звичайно. Реалізація теорії – у формі етюдів, монологів, уривків, перформансів. В майбутньому – у формі вистав. Майданчиками для них можуть бути різноманітні культурні установи. Наприклад, Палац Потоцьких тощо. Тобто ніяких далеких плавань в туманній теорії. Досягатиметься тільки практична цінність і точність.
- Як на мене, дітей навчити акторству легше. Так чому у тебе дорослі, а не діти?
– Дітям викладають всі. А дорослі перестають розвиватися. У людей є внутрішня потреба самореалізації, яку вони підміняють чимось: двіжем, алкоголем, тусовками. Але коли в тебе єдиний механізм відходу від твоєї реальності робочої – це просто двіж – цього замало. Тим паче, що у людей такі іскри внутрішні горять, що бери і твори.
- Чи грає роль вік потенційного студента твоєї Акторської школи? Зрозуміло від 18, а яка межа?
– Вікових обмежень нема. Хоть 70. Я буду дуже радий, якщо прийде старша людина. Ми, молодь, можемо впасти в якийсь афект, думати про захмарне мистецтво. А старші люди тобі скажуть “чувак, всьо простіше”.
- А що таке метод викладання у школі – “план без плану”?
– Мені не подобається, коли викладач приходить і, от ми працюватимемо, умовно, над голосом чи тілом. У студента ж в голові зараз інше питання проблема. А тут ще й викладач зі своїм, тоді в людини в голові утворюється каша і ти витратиш годину-другу лише на те, щоб розкачати студента. Та й є ймовірність, що перед тобою побудується бар’єр і студент піде з нічим. Так не працює. Не треба, як курей палками зганяти.
- Але якщо всі прийдуть з різним налаштуванням? Як тут бути?
– Як з дітьми. У формі гри… запропонувати, нащупати, розкрити і, таким чином, вийдемо на те, що потрібно саме зараз.
- Ти вважаєш, що готові наші люди до такого формату?
– Готові ще й як! Їх лише треба розрухати, трішки направити в правильне русло. Як я уже казав, відбити оцінювання самого себе, порівняння з іншими, адже воно нічого не дає, лише концентрує твою увагу на інших, на невідповідності себе тій іншій людині, “еталону”. Порівняння не дає працювати, заважає концентруватися на самому процесі творіння.
У Акторській школі, якщо до неї активно ходити, настане момент, коли тебе відпустить, здобудеш свободу. А свобода не затискає.
- Кінцевим результатом курсів буде вистава. Яка?
– Це саме той проєкт, над яким буде «думати» Жюль Одрі. Але вона буде не звичайна, не за класичним сценарієм. Це буде довга лабораторія, люди будуть говорити про те, що їх хвилює, чим вони горять… І нехай ця тема не буде про популярні проблеми цілого суспільства. Вона буде для тих людей, які зберуться, тих, які хочуть виразити важливе.
- Закінчення курсів, вистава, відчуття смаку акторства… А чи реально після школи стати актором?
– Реально, але якщо ти хочеш бути актором в Україні, то треба розуміти, що є певні вимоги, наприклад, спеціальна освіта. Та якщо ти хочеш бути актором і ти такий авантюрист, то є море проєктів, де можна реалізуватися. Якщо хочеш, то можеш не шукати собі “пісочницю, в якій ти будеш тусуватися п’ять років”, а йти шукати альтернативу…працювати. Ну і в кіно можна йти.
Вважаю, що майстерності навчити не можна. Але можна “акторство” створити в людині, створити такі умови, в яких вона буде розвиватися. За такою людиною буде дивитися глядач і вважатиме її генієм акторської майстерності. Моє життя якраз змінило хороше кіно, бо тоді я ще не ходив в театр, підсумував Володимир Сазонов.
ПІК радить всім – змінюйте своє життя!
Інтерв’ю вела Надія Дзінько.
Читайте також:
Франківка презентувала документальну збірку “Місто, з якого почалася війна”
В Україні стартував проєкт “Неймовірні села України”
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
