Прикарпатська гінекологиня Діана Дячишин-Гураль розповість:
- Чому не варто комплексувати у гінеколога;
- Коли краще його відвідувати:
- З якими болячками найчастіше звертаються прикарпатки та чому не треба вірити блогерам?
Лікарка працювала у приватній клініці Івано-Франківська, а нещодавно очолила Букачівську міську лікарню. Є прихильницею доказової медицини, повідомляє ПІК.
Вперше відвідати гінеколога радять у 12-13 років
– Діано Орестівно, з якого віку рекомендують відвідувати гінеколога? Чи потрібно це робити, якщо скарг на жіноче здоров’я немає?
– Одразу скажу, що жіноче здоров’я залежить від багатьох факторів. Це не тільки функція статевих органів. До нього потрібен мультидисциплінарний підхід. Воно залежить також від гормонального стану, роботи щитовидної залози, артеріального тиску, ваги жінки, способу життя тощо.
Вперше відвідати гінеколога радимо з початком статевого дозрівання, коли почалася перша менструація – приблизно у 12-13 років. Дівчинка може прийти з мамою, щоб лікар доступно розповів про особливості жіночого тіла і проблеми, які можуть виникнути.
Раз на рік треба йти до гінеколога після початку статевого життя. Тоді лікар оглядає на гінекологічному кріслі і бере мазки на флору та цитологічне дослідження(ПАП-тест). Також слід зробити УЗД органів малого тазу й молочних залоз. Це важливо, бо жінці не завжди помітні ознаки хвороби.
Якщо в родині були випадки онкозахворювань статевих органів, то після 30-35 років рекомендую зробити скринінг на онкомаркери. В якості скринінгу на рак молочної залози усім жінкам після 40 років обов’язково робити мамографію.
Важливий період пременопаузи, а після нього менопаузи. Якщо у жінки більше року не було менструації, треба йти до гінеколога. Йдеться про жінок 48-53 років, але буває раніше. Після 65 років до лікаря йдуть, якщо є скарги.
– З якими проблемами найчастіше приходять прикарпатки?
– Скаржаться на свербіж, дивні виділення з піхви, біль внизу живота та розлади менструального циклу. Виявляємо вагініти, тобто запалення піхви, вагінальний кандидоз або “молочницю”. Буває ектопія шийки матки, яку в народі і деякі лікарі називають ерозією, хоча такого діагнозу немає.
Ми оглядаємо на кріслі, забираємо мазки і на основі результатів призначаємо лікування. При потребі рекомендуємо здати аналіз на інфекції, які передаються статевим шляхом. Серед основних є гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз та трихомоніаз. Якщо є висипання на статевих органах, то може бути герпес чи інша інфекція.
Причини захворювань різні. Наприклад, кандидоз (молочниця) буває через стрес, недотримання особистої гігієни, вживання антибіотиків,цукровий діабет.
У 20-30% проблему вирішує корекція способу життя
– Проблема безпліддя поширена на Прикарпатті? Чи досі є стереотип, що проблема у жіночому організмі?
– Так. Досі існує стереотип, що завжди винна жінка. Та це неправда. Доведено, що у 40% – це чоловіче безпліддя. Ми рекомендуємо йти до лікаря, якщо протягом року пара не “захищається”, а вагітність не настає. На це впливає багато факторів. Гінеколог, уролог скерують, які аналізи треба здати для знаходження причини та призначать лікування. Навіть зайва вага та неправильне харчування зменшують шанси завагітніти. У 20-30% проблему вирішує корекція способу життя.
Чи є випадки, коли чоловіку варто прийти з партнеркою на прийом до гінеколога?
Хіба, коли мова йде про вагітність. Для майбутніх батьків проводять Школу відповідального батьківства. Чоловіку теж треба послухати про гігієну, харчування, відпочинок під час вагітності, а також перейми, потуги тощо. У нашій лікарні такої школи нема, але я теж консультую на цю тему.
– Що думаєте про партнерські пологи? Нещодавно у Франківську ця тема наробила шуму, бо через карантин не дозволяли чоловіку бути присутнім під час народження дитини.
– До партнерських пологів ставлюся позитивно. Допомагати жінці може не тільки чоловік, а мама, сестра чи інша людина, якій породілля довіряє. Так жінці легше опанувати страх, тривогу, пережити перейми.
Та чи потрібні партнерські пологи під час карантину, коли поширюється коронавірус? Для мене ситуація суперечлива.
Обстежуватися треба й чоловікам
– Наші жінки часто не йдуть до лікаря, поки можуть терпіти дискомфорт. У скількох випадках хворобу можна попередити, якщо ходити на профілактичні огляди?
– У більшості випадків багато хвороб можна попередити, якщо користуватися презервативом та відповідально ставитися до вибору партнера. Також важливо щороку відвідувати гінеколога.
Наочно жінка може не відчувати, що є зміни на шийці матки, проте там може “господарювати” вірус папіломи людини (ВПЛ). Саме цей вірус є першопричиною раку шийки матки. Такий рак можуть спровокувати ранній початок статевого життя, безладне статеве життя, часта зміна партнерів та багато абортів. Про це лікар дізнається під час анамнезу, тобто розпитування про хворого та його недугу.
Обстежуватися треба й чоловікам. Наприклад, у партнера не може бути виражених клінічних ознак захворювань, що передаються статевим шляхом, а жінка захворіє і це проявиться. Лікуватися в багатьох випадках потрібно обом, а іноді – тривало.
– Захищений секс – це важливо. Та чи часто прикарпатки просять допомогти з вибором контрацептивів?
– Більшість жінок орієнтується на рекламу і це неправильно. Щоб обрати безпечний і дієвий контрацептив, треба враховувати вік жінки, чи годує грудьми, виміряти артеріальний тиск, оглянути на гінекологічному кріслі, взяти мазки та обстежити молочні залози. Тільки тоді лікар призначає контрацептив та його дозу.
Якщо обрати неправильно, можна спровокувати маткову кровотечу, рак молочних залоз та нашкодити печінці. Наприклад, якщо жінці за 35 років, у неї зайва вага і вона курить, то оральні контрацептиви протипоказані, можуть викликати тромбоз вен нижніх кінцівок та ін..
Взагалі є оральні, внутрішньоматкові контрацептиви(спіралі), спреї, ковпачки та презервативи. Є такі, що запобігають вагітності, а є такі – що лікують. У період менопаузи рекомендую замісну менопаузальну гормональну терапію. До речі, те, що жінка набере вагу через гормональні контрацептиви – міф.
– Буває, жінок з державних поліклінік відправляють здати аналізи у приватні заклади. Це необхідно?
– Справа в обладнанні, на яке нам бракує коштів. У державних закладах роблять стандартні мазки на флору,цитологічне обстеження. Та якщо лікар побачив щось специфічне, то потрібна допоміжна діагностика методом ПЛР. Приватні клініки оснащені сучасним обладнанням.
Так, це платно, людям важко знайти кошти. Та якщо вчасно не виявити захворювання, то наслідки можуть бути непоправними.
До слова, я хочу організувати у селищній лікарні роботу лабораторії приватної клініки хоча б два дні на тиждень. Це буде зручно й для самих пацієнтів, які не будуть їхати далеко для здачі аналізів.
Рекомендую не терпіти
– Тема інтимного життя та здоров’я статевої системи у нашому суспільстві часто табуйована. Чи впливає це на ефективність лікування?
– Впливає. Жінки часто замовчують та приховують свій стан здоров’я. Йдуть до лікаря, коли ситуація доходить до піку – болить, незрозумілі виділення. Ще й самі призначають собі лікування, яке може бути неправильним. Рекомендую не терпіти, не пити протизапальні і спазмолітики, бо все може закінчитися ускладненнями.
Зараз працюю у селі. Дехто не йде на прийом, бо у лікарні працюють знайомі. Кажуть, якщо молода дівчина прийшла до гінеколога, то подумають, що вагітна, а якщо старша жінка – що чоловік вже “щось приніс”. А коли питаю жінок у постменопаузі, чи живуть статевим життям, то вони ніяковіють. Мене це дивує. Це не тема для комплексів. Гінеколог запитує не з цікавості, а щоб врахувати всі фактори впливу, встановити правильний діагноз й допомогти.
– Це через брак статевого виховання?
– У тому числі. Я вважаю, що статеве виховання має бути у школі окремим предметом. Треба, щоб діти знали не тільки про яйцеклітину та сперматозоїд з підручника біології. Про це треба говорити, щоб попередити ранній початок статевого життя й аборти у молодому віці. Останнє може позначитися й на репродуктивній функції.
До речі, проводила у Букачівському ліцеї презентацію на цю тему. Для старшокласниць розповідала про менструацію та інше. Мене вразило, що дівчата давали додаткові питання. Раніше, коли я ще вчилася в школі, ми не знали куди себе подіти, коли говорили на такі теми. Думаю, на це вплинув доступ до інформації в інтернеті. Також планувала говорити із старшокласниками про перший статевий досвід, контрацептиви, але через карантин презентацію відклала.
Чи треба усьому вірити?
– Як ви зауважили, інформація про жіноче здоров’я доступна в інтернеті. Чи треба всьому вірити, у тому числі рекламі та порадам блогерів?
– Є лікарі-блогери – це одна справа. Інша справа, коли поради роздають блогери без медичної освіти. Пацієнтку має оглянути лікар, провести діагностику й тоді щось рекомендувати. Фармацевт та блогер не будуть відповідати за наслідки самолікування та ваше здоров’я.
Є багато порад щодо інтимної гігієни. Дехто каже користуватися дитячим милом. Та статеві органи жінки чутливі до деяких засобів, які можуть пошкодити слизові. Є спеціальні гелі та олійки, які не викликатимуть подразнення та не сушать шкіру. Також я проти використання щоденних прокладок, а їх рекламують. Часто саме вони провокують виділення та почервоніння.
Наші жінки дуже полюбляють самолікування, при цьому використовуючи бабусині поради. Наприклад, є жінки, які не йдуть до лікаря, а кажуть, що роблять собі спринцювання содою чи ромашкою. Підмиватися настоєм ромашки – це одне, інша справа спринцювання, коли процес відбувається під тиском і пошкоджує епітелій шийки матки.
Я за доказову медицину, тобто за використання тільки тих препаратів, засобів, користь від яких науково підтверджена.
Варто пам’ятати, що сьогодні здоровим бути модно. І ми самі відповідальні за своє здоров’я.
Розмову вела Марія Гурецька.
Читайте також:
Одна з двох франківських доул: про професію, етичний кодекс та партнерські пологи
Прикарпатець в Канаді: про церкву, еміграцію та допомогу сиротам
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
