У 1895 році вона отримала ім’я Яна Матейка (1838-1893) – видатного польського художника, майстра визначних мальовничих полотен на історико-патріотичні сюжети, часто батального жанру, історіософа.
Художня спадщина Матейка величезна. Вона містить понад триста вражаючих полотен: портретів, картин на історичну, релігійну, алегоричну тематику, а також кілька сотень малюнків та ескізів. Художник залишив про себе пам’ять як заслужений поляк, великий художник, видатний педагог і захисник архітектурних пам’яток Кракова.
Його творчість неможливо розглядати тільки в художніх категоріях, у відриві від його призначення. Створений ним синтез національної історії назавжди вписався в канон історичних знань і патріотичного виховання наступних поколінь поляків. Картини зберігаються в
Національному музеї Варшави, Національному музеї Краківа, Львівській картинній галереї та інших зборах. За ескізами Матейка зроблені вітражі кафедрального собору у Львові.
До слова, під час німецької окупації вулиця нетривалий час отримала ім’я Яцека Мальчевського (1854-1929) – польського художника, учня Яна Матейка, який свого часу працював у Мюнхені і, на відміну від свого вчителя, не малював історичних картин.
Яцек Мальчевський
У плані архітектурному вулиця має чим похвалитися. На ній можна майже десяти пам’яток архітектури місцевого зазначення, переважно кінця ХІХ – початку ХХ століття, переважно житлових будинків.
Цікаво, що від часу свого існування на Матейки було заборонено будувати кам’яниці, які б мали не більше двох поверхів. Головним чином, задля збереження позаміського, дачного вигляду. Відтак, тут можна знайти оригінальні вілли в стилі еклетики, ампіру та модерну.
А от у будинку №34 містилася семирічна школа імені Г.Пірамовича і Е.Пяттер (1926). У 1945 році у цій будівлі розмістилася міська клінічна лікарня №1, а у 1965 році добудоване ліве крило фронтоном до вулиці Матейка.
Краєзнавець та дослідник ПІК Андрій МЕНІВ перопонує поглянути, як змінилася вулиці Матейка за 100 років. В об’єкті – будинок №47, який спорудили у 1905 році.
У першому путівнику “Види міста Станиславова” ця кам’яниця підписана як “вілла приватна”, а її власником був у ті часи був службовець міської “Каси хворих” Едвард Бобовський.
Читайте також:
- Було-стало: знову романтична “стометрівка” у Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: Фонтан на Вічевому майдані в Івано-Франківську (ФОТО)
- Було-стало: фрагмент “стометрівки” в Івано-Франківську
- Було-стало: пам’ятник Адаму Міцкевичу в Івано-Франківську на площі його імені (ФОТО)
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
