Ангелина Козій з Долини – це тиха місцева знаменитість. 4 грудня 2020-го вона відзначила 102 роки.
Про непросту долю та таємниці довголіття одна з найстарших жительок Прикарпаття розповіла журналістці ПІК.
Сім’я в пані Ангелини була поважна: батько працював ветеринаром, був учасником «Просвіти», мати — домогосподарка. Жила родина у селі Футори Любачівського повіту (нині це територія Польщі).
«Коли я народилася, то була така гарненька, що повитуха мамі мовила: «Та це ж ангелятко!». Так мене й назвали — Ангелиною», — розповідає бабця.
У часи Другої світової війни юнку та її брата Степана вивезли на примусові роботи до Німеччини. Дівчині пощастило: вона працювала на пивзаводі, а згодом у бауера (господаря), який був лояльним до юної робітниці. Його дружина навчила робітницю куховарити.
Тому донині бабця Ангелина чудово готує європейські страви, ще й співає та декламує вірші німецькою та польською мовами. До речі, куховарське вміння врятувало Ангелину від каторжної роботи у колгоспі. Бо замість того, аби гарувати на полі, вона варила їсти колгоспному начальству.
Зі сльозами згадує бабця свого, на жаль покійного чоловіка — Миколу Козія. Із ним вона зустрілася у рідному селі після повернення з Німеччини. Парубок був старший за Ангелину на 9 років і після першої зустрічі…не сподобався дівчині. Але зате вона припала до серця Миколі.
Він був наполегливим і щоби завоювати кохану, кинув її на свято Івана Купала у річку. А це, за народними повір’ями, хлопець, який так вчинить з обраницею, незабаром одружиться з нею. І можна не вірити в прикмети чи обряди, але Микола з Ангелиною незабаром побралися. Весілля було велике й гучне. Одяг для себе й нареченого Ангелина підбирала сама. Жити молоді пішли у власну хату, яку їх подарував батько Ангелини.
Коли у Футори прийшли радянські війська, то маму, батька двох сестер та племінників Ангелини убили, а родину жінки та її брата насильно вивезли в Україну.
«Із собою ми не взяли майже нічого. Після приїзду нас, які звикли до чистоти й порядку, поселили в брудній глиняній хаті»,— згадує пані Ангелина.
У подружжя Козіїв народилося 3 дітей, найстарший Роман побачив світ у Футорах, а Галина і Зіновій —в Україні. Прикро, але Зіновій у 23 роки — загинув, незабаром помер чоловік. Ангелина зосталася молодою удовою.
Вона сумувала, але багато працювала, утримувала чималеньке господарство: 6 сотих городу, корови, свині, кролі, кури, качки, гуси. А ще сторожувала у місцевому дитсадку. Діти Ангелини вивчилися: син став архітектором, а донька — швачкою, згодом — секретаркою-машиністкою. Зараз із близьких родичів у пані Козій зосталися донька, 4 онуків, 3 правнуків.
До 80 років бабця Ангелина майже не хворіла. До 90 років пані Ангелина у церковному хорі співала, а у 100 садила і копала картоплю. У поважному віці перенесла 2 операції. Зараз поважна жінка — бадьора. Щодня встає о 08.00, миє обличчя холодною водою, робить зарядку із 6 вправ, далі кілька раз обходить довкола подвір’я. Їсть пані Ангелина небагато, але часто.
Щонеділі з донькою готує для родини якусь давню страву. «Коронна страва мами — це колочений капусняк на свіжих свинних ребрах; випікаємо і солені тістечка «цибуляки» та німецький торт на пиві»,— каже донька Галина.
Є в 102-річної бабці й духовна пожива — щодня, о 21.00, перед сном, вона годину молиться за рідних і за мир в Україні. У свята дає концерти перед рідними сусідами знайомими: співає українських, польських та німецьких пісень. Знає їх десятками, не забуває, бо часто повторює. На домашні виступи одягає власноруч вишитий народний одяг.
Текст і фото Злата ЛЕМІШ.
Читайте також:
У Франківську жінки зцілюють себе словами: Студія “Натхнення”
Ваш гороскоп на тиждень: 7 – 13 грудня
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг