Віктор Кімакович (на фото).
Життя в українських школах – сам процес навчання та періоди відпочинку від занять завжди були законодавчо впорядковані, структуровані, з чіткою системою підпорядкувань. Тепер, зазначають деякі аналітики, усім управляє коронавірус, а точніше – пов’язані з ним карантинні обмеження під час навчання та канікул.
Наскільки це відповідає дійсності у школах Прикарпаття?
Для читачів ПІК розповідає Віктор КІМАКОВИЧ, директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА.
– Вікторе Євстахійовичу, чи справді пандемія нав’язала освітній галузі свій розпорядок дня?
– Кардинально – ні. Законодачо є кількість днів, які мають бути навчальними, є кількість днів для відпочинку. І директор школи складає відповідні графіки у межах визначених норм. А саме.
Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, який розпочинається 1 вересня, триває не менше ніж 175 навчальних днів і закінчується не пізніше ніж 1 липня. Шкільні канікули протягом навчального року загалом не можуть тривати менше як 30 днів.
Так, через карантин частина навчальної програми все ж таки проходила онлайн. Та в цілому структура навчального року не змінилася. Зимові канікули розпочалися в усіх школах. Щоправда, у когось з 28 грудня, у когось – з 30-го.
– Але до початку навчального року 2020/2021 Міністерство освіти рекомендувало запровадити у школах зимові канікули з 25 грудня до 10 січня включно. Чому зараз не так?.
– Через запровадження локдауну в Україні з 8 до 24 січня учням буде заборонено відвідувати школи. Міносвіти запропонувало навчальним закладам оголосити на цей період зимові канікули.
– Зазвичай активні вчителі, здебільшого – класні керівники, у період зимових шкільних канікул возили своїх учнів на екскурсії, бувало, доволі далеко від рідного міста чи села. А як тепер?
– Ось тут свої правила диктує карантин. До 8 січня проводити масові новорічно-різдвяні заходи можна було за участі не більше 20 учасників, на відкритому повітрі. Через локдаун вводяться жорсткі карантинні обмеження, тож поїздок не буде. Тобто, зимові канікули будуть оздоровчим домашнім відпочинком, якими вони були в основному завжди. З колядою.
– Як особисто Вам запам’яталася зі шкільних років ця традиція?
– Школярем я був у часи СРСР, і цим багато сказано. Але у мене є дитячі спогади: приїжджав на зимові канікули село до бабусі і маю приємні спогади про коляду, вертепи. Навіть в ті часи життя національне, релігійне – воно відбувалося. Не так активно, але воно було.
Тепер, до ковіду, діти у позашкіллі не просто колядували, вони брали участь у конкурсах, фестивалях вертепів і це було чудово.
– Та повернемось до теми навчання. Скільки зараз маємо на Франківщині шкіл та учнів – здобувачів загальної середньої освіти?
– Шкільна родина велика: у нас 662 ЗОШ, в яких навчається 162 тисячі 156 дітей.
Оскільки ми почали нашу розмову з того, як вплинув коронавірус на навчальний процес, то повинен сказати наступне. Альтернативи, коли учитель працює з учнем очно, немає. Тому через карантин дуже багато втратила початкова школа, де малі діти тільки прийшли вчитися, яких тільки вчать вчитися. І тут за відсутності очного навчання – найбільші освітні втрати.
Але я думаю, що є хороші здобутки у навчанні старшокласників. Адже дуже необхідною навичкою у сьогоденні є вміння вчитися самостійно, самоорганізовуватися. Власне онлайн навчання стало для старшокласників хорошим уроком – яким чином отримувати інформацію, де її шукати самостійно, засвоювати без вчителя. Тобто, як завжди у нестандартній ситуації, є плюси і є мінуси.
Але ж мусимо підлаштовуватись під загальні правила карантинних обмежень.
– Після завтра, 5 січня і до 19-го включно, в Україні буде проводитись реєстрація на пробне ЗНО. Його проводить Український центр оцінювання якості освіти. Тестування буде аж 10 квітня. Але епідеміологи запевняють, що проблема коронавірусу до того часу не закінчиться. Тож до яких вимог карантину треба бути готовим учасникам незалежного оцінювання знань?
– Протиепідемічні вимоги полягають у тому, що у кабінетах, де проводиться ЗНО, потрібно дотримуватись жорстких санітарно-гігієнічних норм: щодо кількості дітей, санітарної дистанції, наявності дезінфікаторів, захисних масок. Освітяни до цього готові. Така практика уже була.
– Обійшлося без гострих проблем, чи були певні інциденти?
– Оскільки безпосередньо перед ЗНО проводять температурний скринінг, то для дітей, у яких температура тіла виявилася завищеною – цей факт був інцидентом. Хоча не зовсім, бо для них організовувались додаткові сесії. Інших проблем не фіксували.
Цього року через епідеміологічні загрози кожен учасник чи учасниця ЗНО зможуть вибрати лише один предмет для проходження пробного оцінювання. Тестування з усіх предметів (українська мова, українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська, іспанська, німецька та французька мови) відбудуться 10 квітня 2021 року.
– До цього треба ретельно готуватися. На жаль, коронавірус не рідко вражає здоров’я школярів. З початку пандемії на Прикарпатті інфікувалося близько 1400 учнів, один – 8-літній школяр, від ускладнень ковіду помер у коломийській лікарні. Чи достатньо жорстко школи дотримуються протиепідемічного захисту від цієї смертельно небезпечної недуги?
– По-різному. Наприклад, проблем з масками, дезінфікуючими засобами у навчальних закладах Прикарпаття практично не виникає. Тільки останнім часом і обласна влада, й уряд України виділили на це 23 мільйони гривень. Були придбані захисні засоби й коштом ОТГ та батьків.
Складніше гарантувати дотримання епідемічної дистанції в освітніх закладах. Скажімо, у міській школі, де навчається тисяча учнів та існує багато спільних потоків руху дітей, домогтися їх максимального розмежування на перервах і контролювати це – технічно і практично надзвичайно важко. Але школи стараються.
Ми ведемо щоденний облік дітей з підозрою на коронавірус, або лабораторно підтвердженою хворобу. Наполегливо радимо, щоб вони лікувалися та були ізольовані від шкільного колективу. Це вкрай важливо, щоб зберегти здоров’я дітей і не допустити поширення інфекції.
– А коли управління Держпродспоживспілки області, яке знаходить порушення карантинних норм у школах, надсилає Вам приписи, як Ви на них реагуєте?
– Держпродспоживспілка нас тільки інформує про виявлені порушення. Відповідальність за матеріально-технічний стан закладів, дотримання норм карантину – несе засновник, місцева влада. Спільно з керівником школи вони усувають недоліки. Ніхто приписи не ігнорує.
– Дозвольте запитати, як налагоджені справи у ще одному секторі відповідальності засновників ЗОШ – це харчування у школах?
– Харчування є доволі різним. Наприклад, одні територіальні громади вирішили харчувати всі молодші класи, а деякі – тільки дітей пільгових категорій.
Одні ОТГ виділили, умовно, 15 гривень на харчування учня в день, а деякі передбачили на це 35 гривень. Одні оновили меню, а інші наразі – ні. Тобто, у різних громадах ситуація різна і залежить в основному від фінансових можливостей місцевого самоврядування та ставлення до самої теми. Це як у сім’ї, коли ти розумієш, які продукти можеш купити на 15 гривень, а які на 35.
– Але ж якийсь спільний знаменник має бути?
– Немає знаменника, є децентралізація, при якій витрати залежать суто від фінансових можливостей та позиції місцевих депутатів. Якщо вони розуміють, що харчування школярів – це є важливий елемент здоров’я і навіть безпеки дитини в школі, вони звертають на це особливу увагу.
Як директор департаменту освіти ОДА, можу сказати про зусилля держави у цьому напрямку. Нам виділили відповідну субвенцію і ми спрямували 15,5 мільйонів гривень місцевим органам влади на те, щоб вони оновили обладнання у шкільних харчоблоках. Адже продукти продуктами, але й мають бути надійні холодильники для їх зберігання, мають бути якісні плити для приготування страв.
– Чи часто, як керівник освітнього департаменту, буваєте у школах та дошкільних освітніх закладах, зокрема, сільських?
– Здебільшого буваю з нагоди позитивних подій. Нещодавно побував у Богородчанах, де вперше за 25 років відкривали новий дитячий садочок. Перед тим був у Яремчі, де відкривали новозбудований другий блок ЗОШ №1. Буваю з фахівцями департаменту на виїздах, коли створюємо та відкриваємо опорні школи – для учнів кількох населених пунктів.
Тобто, просто так на місця не їдемо. Має бути серйозна потреба та мета. Чиновник не повинен заважати своїми відвідинами директорам та колективам шкіл.
– А слово «чиновник» Вас не коробить?
– Коробить, бо апріорі воно несе в собі негативне навантаження. «Довантажують» його й журналісти. Ось читаю новину про те, що чоловік прив’язав собаку до автомобіля і так потягнув її, вона дуже покалічилася. Я розумію, що цей чоловік просто нелюд. Але журналісти наголошують, що це вчинив чиновник, саме чиновник.
Так формують негативні стереотипи. А навіщо? Але є такий тренд і нічого з ним не поробиш.
Втрачається зараз й вага новин. Ми є продуктом своєї епохи. Новина живе буквально секунди. Її тут же підтискає нова і це такий скрін, люди просто гортають повідомлення і не задумуються над їх змістом.
– Якщо ж говорити про позитивні речі, то які моменти у шкільному чи позашкільному житті 2020 року Ви назвали б позитивними здобутками?
– Один з успішних проєктів у позашкіллі, над яким ми працювали довший час, є відкриття в області занять з олімпійського виду спорту, фехтуванням – у Долині. Зал не наш, але ми знайшли спортсменку, яка має фахову освіту з фехтування, дали ставку і туди пішли діти, дівчата та хлопці.
Друга річ, важлива для фізичного розвитку дітей, – нам вдалося разом з Федерацією футболу запустити тисячні змагання юних футболістів на системній основі.
Фундаментально добрим знаком є те, що ми й далі створюємо опорні школі, технічно оснащені, які дають якісніші освітні послуги, ніж сільські малокомплектні. І продовжуємо реформування шкільництва у форматі Нової Української школи, яка дає учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
– На навчання в опорній школі значну частину учнів треба підвозити. Чи достатньо в області шкільних автобусів?
– Маємо для школярів 231 автобус. З них 19 нових купили у 2020 році. До слова, два автобуси з цієї кількості самостійно придбали торік районні ради – Надвірнянська та Рожнятівська. Цього року наш департамент планує придбати ще 50 автобусів. Проте, проблеми у шкільному автобусному парку залишаються: є ще багато машин, які майже виробили свій ресурс…
– Вікторе Євстахійовичу, чи Ви задоволені освітянським бюджетом області на 2021 рік?
– Він не найкращий, але у частині видатків обласного бюджету він є найбільшим і складає понад 760 мільйонів гривень.
Це, зокрема, дасть можливість, у зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати в країні, збільшити на 25 відсотків видатки на заробітну плату вчителів, забезпечити виплати стипендій, покрити витрати на енергоносії та інше.
Крім того, ми заклали певні капітальні видатки, плануємо співфінансувати придбання нових шкільних автобусів, а також кабінетів природничо-математичного напрямку. І все це попри коронавірус, який справді є викликом для всіх.
Розмову вела Марія Палюга.
Фото Романа Сернецького.
Читайте також:
ТОП-5 яскравих особистостей Прикарпаття, що зійшли з Олімпу влади у 2020: де пригодилися?
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
