Чи впливає національність на стосунки. Історії прикарпаток та думка психологині

Svad ba 11 scaled

Історії прикарпаток, що закохалися у хлопців з далеких країн, та й взагалі стосунки прикарпатців з іноземцями – не поодинокі. Тільки минулого року з громадянами інших держав одружилися 259 наших земляків та землячок. Та часто такі пари стають темою для зайвих обговорень, особливо, якщо партнер не європеєць.

Чи впливає національність на взаємини партнерів – для читачів ПІК розповіли:

психологиня, психотерапевтка Ірина Гаргат,
франківка Оксана Гнатів (ім’я її та чоловіка змінені), у неї особиста історія стосунків з єгиптянином,
прикарпатка Галина Матюкас – має свою історію з литовцем.

Гіркий досвід та улюблена донечка

1521505002ef9e31551dd8c39a8fafb3 scaled

Оксана познайомилася з Темером в Єгипті, коли їхала на роботу. Дівчина хотіла подзвонити до рідних, а незнайомець біля рецепції готелю зголосився допомогти. Так у його телефоні опинився номер прикарпатки, за яким він знайшов її у соцмережі. Після цього вони рік не бачилися, але спілкувалися в інтернеті. Переписувались англійською мовою: спочатку з допомогою перекладача, а потім Оксана спеціально вчила її на курсах.

Дівчині подобалася його манера спілкування, розмови про релігію, стосунки й спільне майбутнє. Вона працювала на двох роботах й за ці гроші їхала до нього. Правда, він оплатив подорожі у Таїланд та Дубаї. Коли він був у Франківську, то напросився на свято до її родичів. Для обох все виглядало серйозно. А потім все відбувалося швидко і наче правильно.

Чоловік – християнин, тож у каїрській церкві пара обвінчалася. Вагітна франківка поїхала додому, а її партнер у Канаду. До слова, батьки та брат Темера там живуть і працюють вже багато років. Оксану чоловік вмовляв теж туди переїхати, але було але. Віза коштує дорого, а дівчина таких грошей не мала. Тому він казав їй продати будинок, який належить сім’ї. Почалися непорозуміння, звинувачення та заборони.

“Я поїхала додому оформити декрет, а його родичі і він були проти. Сварилися й не розуміли, чому для мене це важливо. Перед цим він забрав від мене телефон на два дні, тому я не могла подзвонити мамі, яка за мене переживає. Звинувачував мене, коли ми запізнилися на літак, хоча у мене нема досвіду частих перельотів і ми були у нього вдома. А ще я не могла продати хату, бо це власність сім’ї, а він й цього не розумів”, – розповіла прикарпатка.

Всю вагітність Оксана була сама у Франківську, а її чоловік у Канаді у батьків. Після народження дочки не допомагав, підгузки та суміші купувала українська бабуся. Та на рік Темер все ж навідав дитину з подарунком. І тепер час від часу пише, що хоче налагодити стосунки, бачити дитину, а якось казав, що хоче її забрати.

Попри страх і небажання спілкуватися дівчина планує з ним зустрітися, бо у них спільна дочка. Франківка шкодує, що дозволила стосункам швидко розвиватись й не передбачила таке їх закінчення. Тепер має гіркий досвід, красиву донечку та оточення, яке надто цікавиться її особистим.

Схожих історій чимало. Та це не означає, що всі стосунки з іноземцями закінчуються невдало. Та й з українцями буває не все гаразд. Тільки минулого року на Прикарпатті розлучилися 576 пар, не враховуючи рішень, які до РАЦСу ще не передав суд, інформують у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Прикладом, коли іноземне походження не вплинуло на стосунки, є подружжя прикарпатки Галини та литовця Фаустаса Матюкасів. Вони познайомилися в Англії, де живуть разом вже більше 14 років. Деякі погляди та переконання все ж відмінні, але з цим вони миряться.

“Він сподобався мені рішучими вчинками, а не тому, що іноземець. Хоча й це допомогло залишитися легально в Англії. Єдине, що я в цьому контексті навчилася, це готувати литовські циполіни краще, ніж литовки”, – поділилась Галина.

А от їхній син змалечку під час побутових розмов вчить мамину українську, татову литовську, а в школі англійську. Буває, вживає їх в одному реченні. Хоча батьки розповідають йому про деякі традиції, цінності своїх країн та англійське середовище впливає більше.

Справа у цінностях

Психологиня Ірина Гаргат вважає, що національність все ж відіграє важливу роль у стосунках, адже у кожної місцевості різні культура, традиції та цінності. Якщо ці цінності співпадають у партнерів у більшості сфер життя, то відносини якісні. Наприклад, психотерапевт Пезешкіан виділив такі сфери життя:

сфера тіла, коли у партнерів спільні погляди на інтим, харчування, спорт, відпочинок, або вони вміють домовлятися про задоволення своїх потреб, якщо погляди різні
сфера діяльності, коли разом визначають свої обов’язки, дозволяють займатися саморозвитком, хобі;
сфера контактів, коли партнери взаємодіють між собою, не намагаються змінити хлопця чи дівчину, підлаштувати під себе та не проти проведення дозвілля нарізно з друзями;
сфера духовна, коли у пари спільні плани на майбутнє, схожі релігійні переконання, або партнери адекватно ставляться до інших переконань коханого чи коханої й не змушують змінити релігію.

“Стосунки – це завжди про роботу над собою й те, до чого варто рости, рухатися. Їхня успішність залежить від самоусвідомлення потреб своїх та партнера, вміння їх задовольнити. Та якщо вам некомфортно у стосунках, ви не можете домовитися про дрібнички, то не важливо, чи ваш партнер іноземець чи українець”, – зауважила психологиня.

До слова, поведінка хлопця чи дівчини може кардинально відрізнятися на початку стосунків і після певного часу у парі. Як от в історії з Оксаною та Темером. Ірина Гаргат пояснює:

“Коли ми закохані, то наче стаємо кращою версією себе й готові на більше. Та коли стосунки стають стабільні, ми повертаємося до себе справжніх, до цінностей та поглядів, які нам заклали у дитинстві. Тобто жінка чи чоловік вже завойовані, “передвиборча кампанія” завершена й не бачать сенсу продовжувати у тому ж дусі”.

Треба обирати

Якщо чоловік та жінка хочуть переїхати до партнера в іншу країну, то перед цим варто зважити всі “за” і “проти”. Зазвичай, в іншій країні треба жити за їхніми правилами, а свої встановити не вдається. Тож Ірина Гаргат радить ознайомитися з культурою, традиціями та релігією батьківщини партнера, щоб зрозуміти, чи ви готові до змін.

“У людини є потреба приналежності до сім’ї. На відстані відчуття її наявності зменшується, партнери віддаляються один від одного. На це теж варто зважати, якщо пара вирішує розвивати стосунки, будучи у різних країнах”, – додала Ірина.

Працювати над відносинами треба тим, хто розійшовся, але має спільну дитину. Від їх вміння домовлятися залежить благополуччя малечі. Тому психологиня радить показати сину чи дочці позитивний приклад стосунків між чоловіком та жінкою, попри негативні моменти у минулому. При цьому не варто забувати про власну гідність.

У багатьох випадках важко уникнути надмірної цікавості та навіть осуду родичів, сусідів щодо особистого життя. Тому стороннім варто бути тактовними та утримуватися від упереджених суджень, а людям, які пережили негативний досвід у стосунках – поважати себе та працювати для блага сім’ї.