Івано-Франківськ: лікар-психіатр І категорії, лікар-психотерапевт медичного центру “Оксфорд Медікал” Ірина Гладка ділиться найпоширенішими міфами про психіатрію, пише ПІК.
“На сьогоднішній день “трендом” стала всезагальна толерантність. Особливо це стосується людей іншої раси та національності, іншої сексуальної орієнтації, осіб з надмірною вагою чи певними вродженими дефектами. Проте, сучасне суспільство досі проявляє нерозуміння та жорстокість стосовно людей з відхиленнями психіки”, – зазначає пані Ірина.
За словами Ірини Гладкої, людина боїться визнавати проблему, оскільки остерігається осуду та
відчуження.
“Наш менталітет не готовий сприймати людей з порушеннями психіки, ставиться до них упереджено. Як наслідок, навколо сучасної психіатрії витає безліч міфів, якій ми з вами спробуємо разом розвіяти”, – додає лікар-психіатр.
Міф №1: Психічні хвороби невиліковні.
Дане твердження є безглуздим і необґрунтованим. Більшість порушень психіки – межові стани, які можуть бути наслідком стресу чи простої перевтоми. Ці стани піддаються простому та ефективному лікуванню. І навіть відомі нам хронічні психічні захворювання, при правильному підході, можуть перебувати у
стійкій ремісії. Все залежить від пацієнта та професійності лікаря.
Міф №2: Лікар-психіатр, який багато часу працює з психічно хворими, також стає психічно хворим.
Психічні захворювання – це не інфекція, і вона не передається повітряно- краплинним шляхом. Єдина проблема, яка може виникнути у психіатра та будь-якого лікаря зі стажем – це перевтома. Лікарі також люди і також потребують збалансованого відпочинку. Оскільки психотерапевт та психіатр повиненні повністю проникнутися думками та переживаннями пацієнта, на лікаря йде більше моральне та емоційне навантаження. Тому, навіть офіційна відпустка лікарів цих спеціальностей є дещо тривалішою, що пов’язано з більш напруженими робочими умовами.
Міф №3: Лікування в психіатрії робить людину “овочем”.
Ми зараз живемо у 21-му столітті і не використовуємо застарілі методики лікування. Сучасні підходи до лікування психічних захворювань передбачають застосування якісних адаптованих препаратів, які не спричиняють порушення мислення та інших когнітивних функцій, вони не відрізають людину від
активного життя та тим паче не роблять її “овочем”. Також сучасні ліки не мають впливу на серцево-судинну чи травну системи та не приносять негативних побічних ефектів.
Міф №4: Психічно хворі є небезпечними для суспільства.
Цей міф є основною причиною негативного ставлення оточуючих до пацієнтів. Агресивна поведінка є тільки при кількох психічних захворюваннях і вона піддається медикаментозній корекції. Тим паче, пацієнти, які можуть завдати навіть мінімальної шкоди собі та оточуючим підлягають госпіталізації. Пацієнти з психічними відхиленнями, що не потребують госпіталізації, не є небезпечними, а навпаки, потребують підтримки та поваги. І, будьмо відвертими, значна кількість злочинців, які дійсно завдають шкоди людям, не є психічно хворими.
Міф №5: Люди, що уникають соціальної активності – антисоціальні психопати.
Є такі типи людей як екстраверти та інтроверти. Екстраверти активні, швидкі, люблять гучну компанію і часто є в цих компаніях “завідними”. Інтроверти ж навпаки, надають перевагу спокою, є більш інертними, спокійними, злегка відчуженими, стараються не брати активну участь у соціальному житті. І чомусь
інтровертів часто плутають з антисоціальними психопатами. Це невірно. Антисоціальні психопати – це особи, що проявляють абсолютну байдужість до стану, почуттів та думок оточуючих, навіть рідних, дітей, близьких. Цим людям не притаманне відчуття сорому, совісті, відповідальності, співчуття. Цей стан є
патологією, а інтровертність – це норма, яку просто не завжди сприймають правильно.
Міф №6: Людина, яка звертається до психіатра, і у якої діагностується певне відхилення – втрачена для суспільства
Друзі, це твердження – повна нісенітниця. Переживання про свій психічний стан і визнання проблеми – це перший успішний крок до її подолання! Не варто боятися діагнозу, адже лікар докладе усіх зусиль, щоб ви могли продовжувати вести звичний для себе спосіб життя. Нагадуємо, що ми живемо в 21-му
столітті і сучасна медицина в змозі допомогти кожному!
Читайте також у ПІК:
Читайте нас у тг
