Івано-Франківськ

Прохасько поділився історією карпатського села, яке залишилося тільки спогадом (ФОТО)

Навесні 1951 року радянська влада вирішила ліквідувати село Луг на Франківщині.

На його місці хотіли збудувати таємний об’єкт стратегічного значення — військову частину «Об’єкт С». Місце, де зберігалась би сила й міць СРСР — ядерна зброя. Тож близько тисячі людей опинилися на вулиці. Усі спроби повернення, пошуку справедливості й дому не приносили нічого, крім розчарування. Минули роки, Радянський Союз поступово став розділом у підручнику історії, а втрачена домівка лишилася тільки спогадом, пише ПІК з посиланням на Reporters.

Радіація по коліна

— Я пам’ятаю, що звідти, з-за гори, час від часу з’являлися літаки-винищувачі. А далі пролітали над нашою хатою низько-низько. Так, що я, сидячи на даху, міг розгледіти їхні номери, — пригадує письменник Тарас Прохасько.

Його дитинство минуло в Делятині, недалеко від військової частини, про існування якої радянська влада воліла б мовчати. Зрештою, вона й не говорила багато.

— Мій дідо розказував, що там невипадково все з’явилося, — веде далі Тарас. — Бо у 42-му чи 43-му році німці почали шукати місце під базу, де вони змогли б виготовляти свої ракети «V», тобто Vergeltungswaffe, що в перекладі з німецької означає «зброя відплати». Казав, що для того вони запросили голландців: усе унтерофіцерство, увесь генералітет голландської армії був тоді направлений у Станіслав для побудови цієї бази. От люди й говорили, що буцімто карпатський рейд Ковпака (партизанська операція у червні-жовтні 1943 року під командуванням командира червоних партизан Сидора Ковпака, — R.) мав, із-поміж низки інших, іще одну мету: спудити німців куди подалі, щоб вони там, у Делятині, не зробили своєї ракетної бази.

Згідно з іншою гіпотезою, Лаврентій Берія просто тицьнув пальцем у карту — так місце й обрали. Однак територія Лугу має занадто вигідне стратегічне розташування, як для простої випадковості. За ще іншими свідченнями, Берія почув про це село, коли відпочивав на соляних курортах у Делятині. Але достеменно цього не знає ніхто й дотепер. Радянська влада намагалася робити все тихцем і зайвий раз нікому нічого не пояснювала. Через це історія виникнення військової частини обростала численними здогадками.

— Пам’ятаю, старші люди казали, що там є уранові рудники й радіації там по коліна. А працюють на них страшні зеки, приречені на смерть. Вони там днями й ночами добувають уран. Отак казали, щоб нас, малих дітей, туди раптом не занесло, — Тарас сміється та витягає папіросу. — Це було одним із маскувальних стратегічних прийомів, аби ніхто туди зайвий раз не потикався. Бо все ж таки урановий рудник, із погляду тодішніх стратегічних міркувань, є меншим злом, аніж те, що там насправді могло бути.

Він каже, те місце було суцільною загадкою. Пригадує, як його мама працювала тоді у місцевій Делятинській поліклініці й розповідала про дітей, яких скеровували до них на лікування. У їхніх особових картках було вказано адресу: «Авіаційна, 16». Проте ніхто ніколи не чув про цю вулицю. Як виявилось, її насправді не існувало.

— А ще була така комедія: якось я запросив свого друга погостювати до нас у Делятин, то його дідо з бабою дуже злякалися. Вони здійняли страшний галас і почали його відмовляти від тої затії. Казали: «Там смертельна радіація, нема чого туди їхати». Ось така слава про нас ходила навіть далеко за межами Делятина, — Прохасько знизує плечима. — І та байка довго жила, дуже довго.

Тарас пригадує, як одного разу, десь у 1992-му році, родичі з Америки привезли його татові лічильник Гейгера. Він узяв його й побіг до бази. Дитяча цікавість ніяк не полишала юнака. Зізнається, що в дитинстві часто забрідав до тих околиць із друзями, збираючи гриби. Та жодного разу ніхто зі сміливців не наважився зайти далі першої колючої огорожі.

— Я ходив-ходив із ними то туди, то сюди. А воно все ніяк нічого не покаже, — сміється Тарас. — А потім думаю: курва, радіація ж по коліна! А я, дурний, махаю в себе перед носом.

Продовження читайте на Reporters.

Читайте також:

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено