На той час це було одне із найбільших підприємств міста, яке забезпечувало роботою сотні людей.
Чудові світлини заводу того часу зробив легендарний фотохудожник Степан Назаренко:
Десятиліттями у будівлі вирувало життя. Окрім виготовлення меблів, у їдальні заводу часто проводилися весілля та інші святкування.
Та настали 90-ті, і як це часто бувало в Україна, фурнітурний завод занепав і вже на початку 2000-их повністю припинив свою роботу. Відтоді територія та приміщення пустують.
Зараз територія навколо колишнього заводу захаращена сміттям. У будівлі практично немає вікон – більшість або заґратовано, або перекрито дошками та уламками меблів.
Колишні корпуси неначе мертві – з коридорів потягає холодом, всередині немає нічого цілого. Про нечасту присутність людей нагадують лише графіті на стінах та купи пляшок з-під алкоголю.
Ззовні на стінах красуються великі вивіски “Кафе” та “Меблі” – неначе привиди минулого, які невідомим способом потрапили у наш час.
Читайте також:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
