Івано-Франківськ

Про “пологи” у свиней, вегетаріанство та переїзд до Німеччини: історія 21-річної ветеринарки з Тлумаччини (ФОТО)

Чи знали Ви, що ветеринари в Україні заробляють майже втричі більше, ніж ті, хто лікують людей?

Але така зарплата цілком виправдана специфікою цієї професії. Адже ветеринар – це той лікар, який без слів має зрозуміти свого пацієнта, бо що болить – хворий не скаже. Зазвичай, цей фах обирають люди, які дуже сильно люблять тварин.

У День ветеринара ПІК поспілкувалася із молодою спеціалісткою у цій галузі, яка не уявляє свого життя без тварин, – Тетяною Опар з села Бортники, що на Тлумаччині.

Для читачів ПІКу 21-річна ветеринарка розповіла про те:

  • як приймає пологи у свиноматок,
  • як стала вегетаріанкою,
  • що таке вчитися і працювати у Німеччині.

Роди у свиней, вегетаріанство, Німеччина: історія 22-річної ветеринарки з Тлумаччини (ФОТО)

– Тетяно, розкажи, що повпливало на твій вибір професії та як у тебе з’явилася любов до тварин?

– Це, напевне, сталося, коли у мене захворів собака. Мені тоді, було років п’ять. Взагалі, тварин я люблю з самого дитинства. Але одного разу захворів мій пес, і я, звичайно ж, покликала ветеринара. Він поставив йому неправильний діагноз, прописав лікування, яке взагалі не підійшло, і мій Дружок помер… Для мене це було дуже сильним ударом, він був моїм улюбленим… З того моменту я вирішила, що сама стану ветеринаром і буду лікувати тваринок. Я люблю їх усіх, у мене немає улюбленої.

– Куди ти вступила здобувати потрібні знання?

– Я вибрала Рогатинський державний аграрний коледж. До речі, саме тоді, з 2015 року, я повністю перестала їсти м’ясо. Подумала собі, я ж ветеринар, я лікую тваринок, допомагаю їм, і я не можу їх їсти.

Роди у свиней, вегетаріанство, Німеччина: історія 22-річної ветеринарки з Тлумаччини (ФОТО)

– Скільки років ти вчилася в Україні та як переїхала у Німеччину?

– Я вчилася у Рогатині 4 роки. На третьому курсі у мене випала можливість поїхати на практику у Німеччину. Знала трошки мову, гарно вчилася, тож взяли мене і ще одного мого одногрупника.

Пробули ми там три місяці. І шеф, у якого я проходила практику, запропонував мені залишитися. Оскільки ж у мене не було вищої освіти і мій диплом з коледжу в Німеччині не визнається, довелося там вчитися наново.

Тож шеф допоміг мені із документами, і я вступила до коледжу у Веймарі. Сказати, що я навчилася чогось нового, то ні. По суті, та сама програма навчання, що й у Рогатині, тільки на німецькій. Там я уже завершила навчання за скороченою програмою – 2 роки.

Роди у свиней, вегетаріанство, Німеччина: історія 22-річної ветеринарки з Тлумаччини (ФОТО)

– Що найбільше тобі подобається і що вважаєш найскладнішим у професії ветеринара?

– Мені подобається оця взаємодія із тваринами, бажання їм допомогти, адже вони такі беззахисні. І насправді це не важко і не страшно. От я працюю зараз на фермі і приймаю роди у свиноматок.

Скажімо так, як для мене – вегетаріанки – це не найкраща робота, але я допомагаю тваринкам з’явитися на світ, і це мене тішить. До речі, маленькі поросятка дуже милі. А ще я проводжу контроль, дивлюся чи немає хворих тваринок. Відразу видно, коли тварина хвора: вона млява, забивається десь у куток, у неї підвищена температура тіла. Якщо такі є, я беруся за лікування.

Щодо складнощів професії, то важким мені здається те, що ти розумієш: тварина не може сказати, що її болить. Тож відповідно трудно поставити діагноз.

– Порівнюючи навчання в Україні та Німеччині, що можеш сказати?

– Система навчання у Німеччині інша. Там – 80% практики і тільки 20% – теорії. Вважаю, що це добре, адже можна поєднувати роботу із навчанням.

Але у Німеччині все дуже строго – немає ніяких поблажок, мусиш усе вивчити і здати. До речі і в Україні, і в Німеччині я вчилася на державній формі, у Німеччині мала стипендію – 850 євро.

Щодо зарплати ветеринарів, то в Україні вона становить приблизно 20 тисяч гривень, у Німеччині – 3 тисячі євро і більше. Тож фінансова перспектива у такій роботі точно є.

– Які плани на майбутнє?

– Зараз я – молодший спеціаліст ветеринарної медицини. Цього року планую вступати в університет та вчитися далі. Пригляділа собі виш у Лейпцігу, тож активно готуюся до екзаменів. Поки ще не вирішила, чи працюватиму в Німеччині, чи захочу тут жити. Бо бувають моменти, коли дуже хочу додому.

Але з іншого боку, на мене чекають рік підготовки перед університетом та 5 років навчання. Це дуже серйозний крок, тож плани на найближчі 6 років у мене є.

Читайте також:

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено