Івано-Франківськ

Кінець епохи: у Франківську закрили останній “Коровай” (ФОТО)

В Івано-Франківську закрили культовий заклад – кафе-магазин «Прикарпатський коровай» на вулиці Незалежності.

photo 2021 09 24 21 44 17 scaled

Коли влітку 2021 року “Коровай” закрили на ремонт у багатьох містян, не кажучи вже про постійних відвідувачів, поширювалася думка про чергове оновлення, але не закриття. Але днями у будинку під номером №30 таки відкрився оновлений заклад, проте зовсім інший…

photo 2021 09 24 21 44 12 scaled

Нам залишається тільки пригадати величні сторінки цікавої історії “Прикарпатського короваю”, який працював довгі 36 років.

“Прикарпатський коровай” урочисто відкрився 9 травня 1985 року у будинку №30 на  вулиці Незалежності. У перший же день стало зрозуміло, що «Коровай» – це, як би тепер сказали, бомба! Такого закладу в Івано-Франківську ніколи не було. Не хлібний і не кафе – щось цілком нове. Височезне приміщення, від підлоги до стелі оздоблене деревом, багатство різьби, розписані тарелі, розкішні гуцульські люстри, а в центрі — справжня кахельна піч, у якій «грівся» український коровай. Ліворуч від печі стояли булочки, а праворуч – торти. Фірмовий авторський стиль відчувався у всьому – від оздоблення до уніформи працівників. Одяг продавчинь тішив око вишиваними елементами і віддалено нагадував український народний стрій, писав “ГК“.

146845626 3690015081095291 5358229189429346395 n scaled

У першому в місті фірмовому магазині булочних виробів голова йшла обертом від пахощів щойно спеченої здоби. Продавали сайки, слойки, калачі, штріцлі, бублики, рогалики, рулети, але найбільше розбирали невеликі слоєні булочки з різними начинками, які покупці одразу нарекли «малютками». Торти «Чорнослив», «Перлина» та «Горянка», рецепти яких були розроблені спеціально для «Прикарпатського короваю», одразу стали улюбленими.

«Ми продавали по 3-4 тисячі “малюток” щодня, а торти – тоннами», – пригадує один із керівників «Короваю», директор кафе «Рената» Микола Кубішин. – Перед Новим роком та Восьмим березня черга за тортами стояла до стіни протилежного будинку на “стометрівці».

У «Прикарпатському короваї» почали впроваджувати модні методи роботи з покупцями – торти продавали ще й з аукціону перед входом у магазин. «Ліцитатором першого аукціону тортів був журналіст Роман Фабрика. Тоді у Франківську долари ще не ходили, а він продав комусь торт за 1 долар. Це була велика дивина», – розповідає Микола Кубішин. У цьому ж будинку через під’їзд працювало кафе від «Прикарпатського короваю», де можна було з’їсти солоденького та випити кави, соку чи молочного коктейлю (сьогодні там магазин мобільних телефонів). До 1985-го року на місці цього кафе працював центральний горілчаний магазин. Горілка, як не дивно, й надихнула на створення «Короваю».

MyCollages 2 scaled 1

«Горілчаний магазин муляв око владі. Щоб відвернути людей від горілки і прищепити їм хоч трохи культури, тодішня міська влада вирішила припинити продаж алкоголю, а на його місці зробити магазин та заклад громадського харчування», – розповідає Василь Коробчук, автор інтер’єру «Прикарпатського короваю». Влада звернулася в художньо-виробничий комбінат і доручила Коробчуку придумати такий заклад, а згодом розробити його інтер’єр. Чому магазин у гуцульському стилі? «Тоді це була модна тенденція. Але я зробив те, що було мені близьке. Ідея народилася одразу, бо це було те, що я знав з дитинства, що заклали батьки. Я сам родом із Коломиї, а вчився у Косові, тому іншого й бути не могло. «Прикарпатський коровай» – це наші корені», – каже Василь Коробчук.

25398028 321139988378605 4692152569822927923 o scaled

Автор інтер’єру зауважує, що владі спершу не сподобалася ідея мурувати піч, але він переконав: оскільки весь дизайн крутиться довкола ідеї випічки хліба, то піч конче мусить бути. Інакше як пояснити дітям, звідки береться хліб? “Хотілося показати національні традиції випічки хліба і повернути людей у теплі часи дитинства, коли була піч і батьки пекли коровай”, – зазначає він. Над інтер’єром працювали найкращі митці художнього комбінату. В результаті «Прикарпатський коровай» відкрився як суто український заклад із галицькими та гуцульськими мотивами в оздобленні. Обіграні в інтер’єрі народні елементи виглядали настільки сучасно й оригінально, що «Коровай» дуже скоро став візитівкою Прикарпатського краю.

Заклад настільки полюбився людям, що, природно, розрісся у мережу. В Івано-Франківську «Короваї» з’явилися на вулиці Мазепи, Вовчинецькій, Хоткевича, у мікрорайоні Пасічна. Фірмовий «Прикарпатський коровай» також відкрили у Києві та Новгороді. Кожен магазин був ексклюзивний, у кожному автентична різьба, ковані елементи, гобелени та панно, які робилися від душі і з любов’ю до традиції. Не дивно, що ці заклади привабили до себе прикарпатських митців.

1 suspilstvo 04

У 1991 році «Прикарпатські короваї» припинили існування. Центральний заклад на “стометрівці” переробили під кафе «Рената»

«Ця назва політична. Тоді почалися демократичні перетворення в Україні, а «Рената» означає «відродження», – пояснює Микола Кубішин.

Кахельна піч у кафе займала багато місця, тож її розібрали. Інтер’єр «Ренати» за 20 років зазнав кількох перетворень, але у ньому досі зберігається старий дух «Короваю». Атланти, які тримають дашок балкона над входом, навпаки помолодшали. Пан Микола зізнається, що йому було боляче, коли люди фотографували будинок-пам’ятку архітектури, окрасою якої були облуплені фігури з відбитими руками. Підприємець відреставрував атлантів власним коштом, за що отримав подяку від міської влади.

Дерев’яні панелі, різьба та гуцульські люстри в кафе залишились незмінними, але сьогодні гуцульський стиль розбавляє плазмовий телевізор, ламінат, стільці у «віденському стилі» та дешева копія картини епохи Відродження на місці намальованої колись Василем Вільшуком сценки з життя Довбуша та Дзвінки. Дивовижно, що ці пертурбації не знищили тієї атмосфери тепла та затишку, закладеної творцем первісного інтер’єру.

Цікавим уже сучасним рішенням стала серія фотографій Івано-Франківська на місці керамічних тарілочок. Ці фото, вже також раритетні, зроблені легендарним Степаном Назаренком, цілком природно влилися в обрамлення різьблених панелей. Назаренко частенько заходив на каву в «Ренату», планував доробити ще кілька міських знімків, але не встиг.

Надалі “Ренату” чекали ще кілька ремонтів і, врешті, повернення до культової назви “Коровай”.

unnamed 16

Читайте також: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено