Про інклюзію написано і сказано вже багато. Але, про головне не скажеш. Його треба відчути, прожити в собі, активно включитися в цей особливий світ думками, справами, способом життя. У коломиян це вийшло: вихованці “Єдиного центру по наданню соціальних та реабілітаційних послуг” під керівництвом Ірини Ткачук, Благодійного фонду “Крокус”, яким керує Любов Масевич та коломийського інклюзивно-ресурсного центру, директором якого є Людмила Михайлова, показали надзвичайно зворушливу виставу «З любов’ю в серці, з вірою в душі”. Маленькі артисти викликали в глядачів вир емоцій своєю непідкупною щирістю і стараннями, інформує ПІК.
Ця вистава відбулася за підтримки Управління культури коломийської міської ради та під керівництвом інклюзивного театру “Fo te jur” Галини Григорак.
На протязі підготовки вистави і репетицій нас переповнювали надзвичайні емоції і хвилювання, бо коли педагоги говорять, що та чи інша дитина не завжди йде на контакт, або по-особливому ставиться до оточуючих, а в кінці маленький артист підходить та обіймає тебе, висловлюючи таким чином довіру, то серце завмирає і ти розумієш, що працюєш недаремно. Це дорогого варте.
Після вистави присутніх запросили взяти участь у круглому столі «Місце інклюзії у світі та в сучасному суспільстві», який пройшов в приміщенні митецького центру “Зодіак”, що знаходиться в коломийському Палаці культури “Народний дім”.
Учасників цього заходу благословив отець Василь, який зіграв святого Миколая у виставі.
Головне, що є цінного у світі – це любов і вона неможлива без наших добрих діл, без милосердя. Любов, не підкріплена благородними справами, не є справжньою, істинною любов’ю, яка має бути діяльною і нести у світ добро.
Модератором зустрічі був Тарас Косович, мистецтвознавець, Завідувач виставкового та експозиційного відділу у Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, член Ротарі-клубу. Він зібрав за круглим столом товариство, що складалося з представників влади, освітян, митців, членів громадських організацій, робота яких тісно пов’язана з інклюзивними людьми.
п.Тарас зазначив, що за останні роки у Коломиї відчутні зрушення в інфраструктурі для людей з інвалідністю та поставив актуальні запитання меру міста Богдану Станіславському про плани міської влади по допомозі людям з інвалідністю:
Я вважаю, що ми ще мало зробили, щоб інклюзивні члени нашої громади почували себе достатньо комфортно у закладах та на вулицях нашого міста. Тому планів по облаштуванню зручностей дуже багато. Ми вже стоїмо на шляху до комфортного, доступного всім, зручного міста. Але для цього потрібно знайти і залучити якнайбільше коштів, тому ми активно працюємо в даному напрямку.
Заступники міського голови Олег Токарчук та Володимир Мельничук підтримали плани очільника міста та зазначили, що суспільству і громаді необхідно виробити модель поведінки і спілкування з людьми, що мають інвалідність.
Наведемо приклад відомого австралійця Ніка Вуйчича. Його близькі і друзі ствердили: “ти такий, як і ми, ти нічим не відрізняєшся від інших людей, тобі доступно те, що і всім іншим.” Тому ця теза має стати загальним месиджем для нашого суспільства і влади, які зобов’язані зробити доступними всі громадські інституції: школи, лікарні, театри, бібліотеки, музеї, громадський транспорт, магазини, тощо.
На круглому столі піднімалися різні теми, що мають дотичність до інклюзії і кожен з присутніх висловлював думки, які повинні турбувати кожного з нас.
Мар’яна Кодіна, провідний спеціаліст коломийського Управління культури:
Ми з радістю робимо все, щоб сприяти культурно-мистецькому розвитку наших інклюзивних діток: надаємо безкоштовно приміщення для репетицій, співпрацюємо з педагогами, наставниками, керівниками. Маємо великі плани облаштувати для діток музичні кабінети, хореографічний зал, художню майстерню.
Любов Масевич, керівник Благодійного фонду “Крокус”:
Основною метою нашої роботи є доступність, як фізична, так і інтелектуальна. На фізичному плані – це комфорт і зручності в закладах та на вулицях міста, а в інтелектуальному – це доступність інформації, яку ми надаємо нашим вихованцям у школах, на заняттях гуртків, у музеях та бібліотеках. Вона має подаватися короткими і зрозумілими реченнями, без гучних звертань, без складних мовних конструкцій. Це дуже важливо.
Ірина Ткачук, директор “Єдиного центру по наданню соціальних та реабілітаційних послуг”:
Зараз ми пожинаємо наслідки радянського союзу, де “не було” людей з інвалідністю, де не піднімалися і замовчувалися гострі розмови з цього приводу. Тому нашим надзавданням є соціалізувати інклюзивних людей, навчити педагогів, батьків, працівників різних структур взаємодіяти між собою і зробити світ особливих людей звичним, зручним і добрим.
Мама особливої дитини, голова ГО “Саме час” Олександра Бабкевич схвильовано поділась своїми емоціями та відмітила, що зараз не відчувається різниці між дітьми у школі завдяки зусиллям соціальних працівників, вчителів і педагогів, за що висловила їм велику вдячність.
Людмила Михайлова, директор інклюзивно-ресурсного центру:
Знаючи зсередини особливий світ людей з інвалідністю, можу сказати, що інклюзія – це не тільки облаштовані пандуси, автобуси, вбиральні та інші речі. Головним є люди і їх розуміння потреб інклюзивних діток. Нам потрібно більше кваліфікованих спеціалістів: педагогів, вихователів, дефектологів, логопедів, психологів. Тому основним завданням є підготовка таких кадрів і їх соціальна інтеграція у заклади і родини, де вчаться, займаються і живуть люди з інвалідністю.
Ірина Федів, заступник генерального директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття:
Розуміючи, як складно батькам, вчителям працювати з інклюзивними дітками, працівники Музею стараються зробити свої екскурсії та розповіді зрозумілими і доступними. І нам завжди приємно, коли бачимо цікавість та інтерес в допитливих очах наших друзів. Особисто для мене сьогодні також відбулася інклюзія, включення в непростий, але такий важливий для всього суспільства, інклюзивний світ.
Тарас Косович ознайомив учасників заходу з ідеєю благочинної акції “Постав мрію на колеса”:
Буде аукціон робіт художників, де співавторами стануть люди з інвалідністю. Виручені кошти підуть на придбання спеціалізованого транспорту. До цієї акції долучиться також Ротарі-клуб, відомий своїми меценатськими проектами, спрямованими на всебічний розвиток громад.
Микола Огнистий, президент Івано-Франківського Ротарі-клубу:
Багато проблем через те, що інклюзія зайшла в нашу країну досить пізно. І, коли інші розвинені держави вже давно мають спеціалізовану інфраструктуру для людей з інвалідністю, то ми тільки стаємо на шлях до цього. Але, перш за все, інклюзія повинна бути в наших головах, бо, коли кожен громадянин буде розуміти ці особливі проблеми, то і людям з інвалідністю буде легко жити, вчитися і працювати в суспільстві. Тому, Ротарі-клуб, який завжди знаходиться в центрі подій своєї громади, завжди йде на зустріч і підтримує корисні громадські ініціативи, допомагає їх втілити і впровадити в життя, залучивши відповідних спеціалістів. Переконаний, що наша співпраця в даному напрямку буде плідною і цікавою та принесе користь громаді, а особливо людям, що мають особливі потреби.
Розмову за круглим столом підсумував Тарас Косович, зазначивши, що наскільки уважно і емпатично суспільство відноситься до людей з інвалідністю, настільки вищим, чи нижчим є його щабель серед розвинених, цивілізованих держав. Він висловив сподівання, що Україна займатиме одне з найперших місць серед країн, що дбають про кожного свого громадянина, особливо, коли в нього є інвалідність та подякував присутнім за спільну працю, яка надихає та створює рівні можливості для всіх!
З Коломиї Руслана Гочіяєва-Шевчук
Фото автора
Читайте також:
- Неймовірні історії чарівної Христини з Прикарпаття, яка готується до Всесвітнього конкурсу краси у Мексиці (ФОТО)
- Як франківські мальтійці допомагають ізольованим в час карантину та танцюють з людьми на візках (ФОТО)