Саме так у Мальтійській Службі Допомоги (МСД) Івано-Франківська, яка підтримує потребуючих прикарпатців та проводить корисні заходи. Про роботу з сиротами, бал для людей з інвалідністю, польову кухню, курси першої допомоги та як вплинув на працю мальтійців карантин для читачів ПІКу розповіла референт по праці з молоддю МСД Анастасія Бойчук ( на фото).
– В Івано-Франківську є декілька благодійних організацій. Як Ви потрапили саме до Мальтійської служби допомоги?
– Це було у 2004-2005 роках, коли у місті таких організацій було небагато. Потрапила туди через церкву. Після служби підійшов знайомий батьків та розповів про мальтійців. У шкільні роки перша зустріч була з примусу, а залишилася через команду однодумців. Нас є 5 людей, які працюють офіційно, та 60-80 активних волонтерів. Проводимо багато цікавих акцій – 2-3 рази на місяць.
– Чим Ваша команда займається у Франківську та області?
– Виховання молоді базується на чотирьох “стовпах”: духовність, навчання, праця та відпочинок. Наше гасло “Збереження віри і допомога потребуючим”. У монастирях проводимо реколекції, а з початку карантину молимось вервичку. До карантину працювали з групами дітей 6-10 та 10-14 років. Готували їх до волонтерства, адже волонтери мають бути кваліфікованими. Проводили з ними акції, квести, веломандрівки. Від 14 років у нас є гуртки за інтересами: це праця з онкохворими дітьми, сиротами, самотніми старенькими людьми, праця у геріатричному пансіонаті, на польовій кухні. Також проводимо тренінги, наприклад, екологічні й на тему лідерства.
– На сторінці МСД у Фейсбук Ви часто публікуєте інформацію щодо допомоги постраждалим під час повені та ізольованим через карантин. Як вирішуєте, кого підтримати та як допомогти?
– Сформували вже свою базу потребуючих, а також нам надала інформацію благодійна організація “Карітас” та люди на візках, з якими ми працюємо та які мають свої організації в області. Здебільшого допомагаємо людям з інвалідністю, соціально-кризовим сім’ям, хворим дорослим та дітям, самотнім стареньким.
Фінансують допомогу донори та жертводавці. У рамках акції “Ізоляція” до Великодня відвезли людям 260 продуктових пачок з організацією “Тепле місто” й Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та 600 – з UCBI (Українською ініціативою зміцнення громадянської довіри). У пачці були олія, крупи, молочні продукти, консерви, засоби гігієни тощо. Також наші волонтери-рятувальники доставляють питну воду постраждалим від повені та допомагають усунути наслідки негоди.
– Розкажіть про акцію “Солідарні”? Яким чином вона пов’язана із медиками?
– Акція стартувала на початку карантину. Тоді наші медики не були забезпечені всіма необхідними матеріалами для роботи з хворими на Covid. Тож ми вирішили допомогти та створили таку акцію підтримки та допомоги. Наприклад, хірургічному відділенню міської лікарні, що на вулиці Мазепи, волонтери передали два апарати для аспірації, пристрої для механічної штучної вентиляції легень та інші медичні інструменти. Бригади екстреної медичної допомоги області отримали одноразові халати та рукавиці, перев’язувальний матеріал, дезінфекційні та миючі засоби тощо. На суму 160 гривень допомогу отримали міська клінічна лікарня та інфекційна лікарня – передали кисневі маски, реанімаційні дихальні мішки, монітори для вимірювання насиченості кисню у крові тощо.
– Мальтійська Служба Допомоги відома своєю польовою кухнею. У чому її особливість та коли доводиться готувати?
– Польові кухні нам подарували німці і 2 рази на рік проводили з нами навчання. Кухнею займається сформована команда. Готують ті, хто вміє це робити професійно, а деякі волонтери можуть картоплю почистити. Є перше, друге, десерт та компот. Якщо у кухарів є вільний час, то можуть оладки для розваги посмажити. Нас кличуть на різні масові та релігійні заходи, бачите нас на прощах. Для скількох учасників та з якої кількості продуктів готувати нам кажуть організатори. До слова, польова кухня була задіяна під час Революції Гідності, де наші ( ред. волонтери) активно працювали.
– Ваші волонтери нерідко є гостями сиротинців. Які заходи проводите з дітьми?
– Проєкт “Миколай іде до сиріт”. Проводиться щорічно, щоб забезпечити дітей подарунками, про які вони пишуть у листах. Задіюємо сиріт з більше 20 закладів області. Кожен охочий може стати помічником Святого Миколая й допомогти придбати необхідні речі. Також працюємо з “Містечком милосердя Святого Миколая”. Беремо діток у наші табори. Вчимо з ними уроки. Стараємося, щоб з дітьми працювали одні й ті ж люди – це працює краще, ніж коли волонтери різні.
– Близько 5 років тому стартував проєкт “Розвиток системи добровільної рятувальної медичної служби в Україні”. Волонтери після навчання можуть кваліфіковано надати домедичну допомогу. Чи зацікавило це прикарпатців?
– Так, у нас діє Школа першої допомоги. Її метою є розбудова доброї системи допомоги. В Україні немає рятувальних дружин, як у Європі, тому ми рухаємося їм назустріч. Наших волонтерів також навчали рятувальники з Польщі. Ті, хто пройшов кваліфіковане навчання, можуть називати себе рятувальниками. Курси вже відвідали багато франківців. Люди хочуть вміти надавати першу допомогу. Також їх вчать проводити реанімацію.
– Минулого року відбувся сьомий Мальтійський приятельський бал для людей з обмеженими фізичними можливостями. Чоловіки та жінки на візках у гарних вбраннях вальсують з партнерами. Та захід не тільки про танці. У чому його особливість та чи буде бал цього року?
– Це феєрична подія. Перший бал був кульмінацією одного з проєктів та став традиційним. Волонтери не тільки створили пари з людьми на інвалідних візках для танців, а щоб допомогти їм бути більш відкритими. До балу вони готують плаття та костюми, професіонали допомагають із зачісками, макіяжем, вчать танцювати. Це сприяє соціалізації, подоланню порогу страху. Це можливість розвиватися, а не тільки сидіти у хаті. У зв’язку з карантином поки ще не відомо чи буде бал цього року.
– Наскільки карантин вплинув на Вашу роботу?
– Довелось відкласти акцію “Валіза у майбутнє” (випускникам шкіл-інтернатів дарують необхідні речі). Не можу уявити літа без традиційного розважально-навчального табору, який теж довелося відмінити. Наприклад, минулого року ми один провели для наших волонтерів, а другий – для дітей з Маріуполя. Учасниками були близько ста дітей, які постраждали під час АТО, втратили батьків чи є переселенцями. Для них це було цінно та мотивуюче. Також зараз ми готуємо лідерів для табору у центрі України. З вересня починається підготовка до Дня святого Миколая. А у серпні планується традиційний сплав по річці з візочниками.
– Ваше гасло “Збереження віри і допомоги потребуючим”. Це означає, що мальтійцем може бути тільки греко-католик, адже цей напрямок християнства ви сповідуєте?
– Ні, щодо віри обмежень немає. Та є умова – ми поважаємо тебе, а ти маєш поважати і дотримуватися наших правил. Перед табором треба підписати анкету, де людина підтверджує, що буде всього дотримуватися. Нема такого, що під час Служби Божої хтось лежить на ліжку.
– Яким має бути волонтер Мальтійської Служби Допомоги?
– Волонтер Мальтійської Служби Допомоги – це щира, добра, змотивована до змін на краще людина.
Розмову вела Марія Гурецька
Фото Мальтійської Служби Допомоги Івано-Франківська.
Читайте також у ПІК:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
