Івано-Франківськ
9.03
USD: 28
EUR: 32.5

«Ми відкриті, нам немає чого приховувати» – Володимир Чернецький

Сьогодні наш співрозмовник – начальник управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України в Івано-Франківській області Володимир ЧЕРНЕЦЬКИЙ.

– Володимире Володимировичу, – потоп, пожежа, вибух, ДТП… Це жахливі ситуації, опинившись в яких, люди покладаються на рятувальників. А поряд з тим, в інформаційних зведеннях щодо дій ваших підрозділів за добу, читаємо про відкривання дверей, які заперлися через неуважність господаря; про виїзди на задимлення від підгорілої їжі; про відволікання оперативних нарядів на хибні виклики… Цей дисонанс просто важко сприйняти.

– Погоджуюсь, адже кожен виїзд за сигналом «тривога» – це значні витрати для держави, це є психологічна мінітравма для рятувальника, це рубчик на його серці. І ось він летить на виклик, іноді порушуючи правила дорожнього руху, бо розуміє, що від секунди може залежати життя людини. Але, коли прибуває на місце, то бачить, що нема ніякої біди, хтось просто пожартував або щось наплутав. Офіційно це називається неправдивий або хибний виклик.

– Чи дорого він обходиться державному бюджету, бо ж фінансування ДСНС – це державна функція.

– Якщо сказати коротко, то підраховано, що один умовний виїзд підрозділу на виклик становить у грошовому еквіваленті 24 тисячі гривень. Протягом 2020 року підрозділи ДСНС області вимушено здійснили 175 виїздів на неправдиві або хибні виклики. Це на 41 більше, ніж за відповідний період минулого року. Внаслідок таких виїздів державі завдано шкоди на суму більше як 4 мільйони гривень. На надання допомоги населенню у побуті – це згадане вами відкривання дверей і таке інше, держава витратила цього року ще 3 млн 144 тисячі гривень.

Щодо хибних чи неправдивих викликів, то справа не тільки у витрачених коштах. Іноді, поспішаючи на вигадане чиєюсь хворобливою уявою «замінування» чи «пожежу», або ще якусь придуману історію, пожежники чи рятувальники ризикують запізнитися з оперативною допомогою тим, хто потребує її негайно.

Перенаправлення ж підрозділу з одного напрямку на інший призводить до втрати дорогоцінних хвилин, які вкрай необхідні для порятунку людини чи її майна, яке дісталося важкою працею іноді протягом десятиліть.

– Але ж досвідчений диспетчер може відчути по голосу абонента – на тому «кінці проводу» дійсно щось надзвичайне чи бешкет. То може не варто рятувальникам миттєво вирушати?

– За двадцять років своєї професійної роботи не пригадую такого, щоб людина зателефонувала на номер 101 або 112 і ми не виїхали, не надали допомогу. Навіть якщо це не пожежа, а скажімо, осине гніздо у шпарині на балконі. Ліквідувати цю небезпеку – люди теж просять у нас. І завчасно вірять, що у будь-яких випадках допоможемо. Тому, не хвалюся, але рейтинг рятувальної служби в системі правоохоронних органів – найвищий.

– А на які ще, здавалося б, незначні випадки, доводиться реагувати?

– Для нас незначних не буває. Скажімо, людина хотіла пролізти через щілину в огорожі й застрягла, або кудись засунула голову, руку чи ногу і не може витягнути – треба виручати. Я вже не кажу про дорожньо-транспортні пригоди, коли доводиться просто вирізати водія чи пасажира з груди заліза. До речі, зараз на дорогах збільшується кількість електромобілів, які теж потрапляють в ДТП. І рятувальник має знати, як у випадку жорсткої аварії такий транспортний засіб розрізати, щоб самому не постраждати від враження електричним струмом. Цьому треба вчитися.

– А враховуючи той широкий спектр промислових та інфраструктурних об’єктів, які ДСНС на Прикарпатті має постійно тримати у полі зору, то, мабуть, вчитися треба постійно…

– Так, область у нас унікальна – з точки зору різноманітного техногенного навантаження. У нас є енергетика дуже серйозна, є у нас нафтохімічна промисловість, нафтова і нафтодобувна. Окрім того, через територію області проходять потужні газопроводи з підземними сховищами газу. Через Прикарпаття залізницею та автотранспортом перевозиться багато вогненебезпечних речовин – бензину, дизельного палива, хімії… Попередити та застерегти від виникнення небезпечних ситуацій – це наше перше завдання. Якщо вже сталося непередбачуване, треба оперативно ліквідувати наслідки, негайно – допомогти людям. До слова, цього року ми кілька разів мали справу з цистернами, що переверталися в дорозі. Добре, що обійшлося без жертв.

– Для такого широко спектру роботи треба мати й відповідні кадри. Чи є проблеми у підготовці висококласних фахівців.

– Немає. Кадри готує Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, його вище професійне училище у Вінниці, а також Харківський національний університет цивільного захисту, Черкаський інститут пожежної безпеки. В кожній області є навчальні центри, у Франківську теж, де молоді люди здобувають першу робітничу професію у нашій сфері – це пожежний рятувальник.

– Освіта, диплом – це одне. Але ж рятувальник повинен постійно вдосконалюватися у практичних, фізичних, технічних та інших навичках… Як то кажуть, завжди бути у формі.

– У цих питаннях маємо відрадний факт. В рамках великого інфраструктурного проєкту BRIDGE, який реалізується за Програмою Румунія-Україна, в Івано-Франківську на вул. Франка, 6 ведемо будівництво оперативно-координаційного і навчально-реабілітаційного центру. Уже придбали і встановили навчальний комплекс для рятувальників та інше обладнання, провели низку спільних навчань.

– Як відомо, на ліквідацію наслідків повені на Прикарпатті держава спрямувала 480 мільйонів гривень. А служба ДСНС у цьому контексті отримала якийсь фінансовий ресурс?

– Так, 6,1 мільйона гривень. Зараз іде процес тендерних процедур: хочемо придбати на ці кошти сучасний всюди болотохід, який може дістатися у найбільш важко доступні місця, та безпілотний літальний апарат, обладнаний камерами нічного бачення та тепловізором. Такий прилад надзвичайно ефективний, скажімо, при розвідці «акваторії» підтоплень в межах 5 км, або при виявленні осередків загоряння торфовищ.

До слова, тепловізор допоможе й знайти людину, яка пішла по гриби та заблудилася. Зараз щотижня маємо по кілька таких випадків.

– Ви надали читачам ПІК спектр інформації, яка зазвичай залишається поза потоками в медіа, але впливає на всю роботу ДСНС. А зараз дозвольте повернутися до теми, яка місяць тому світилася навіть у світових ЗМІ. Йдеться про повені на Прикарпатті.

– Гостра стадія нашої протидії тій стихії – уже позаду. Аналізуємо якість нашої роботи, ніколи не кажемо, що все ідеально. Бо якби так, то не було б стимулу розвиватися. Зараз наші підрозділи залучені до відновлювальних робіт.

Тут варто зазначити, що реагування працівників ДСНС на повені складається з трьох етапів. Перший – прогнозування, моніторинг, запобігання. Другий – безпосередньо рятувальні роботи. Третій – ліквідація наслідків та відновлення інфраструктури.

Найголовніше у цьому комплексі дій, зробити усе можливе для того, щоб не було загибелі людей. Для цього треба насамперед проінформувати населення про небезпеку. Найкраще показало себе у цьому плані СМС-оповіщення. Але край важливо, щоб і до нас повідомлення про загрозу надійшло миттєво, аби була можливість вчасно виїхати на місце події та допомогти. Бо наприклад, поведінку великої ріки під час повені ми можемо спрогнозувати, а ось маленький потічок – непередбачуваний. При раптовій грозі та швидкому зливі води він змітає все на своєму шляху: і паркани, і авто, і житло, і людей.

– Такі жахливі речі – це жорсткий полігон для самоперевірки рятувальника: наскільки він підготовлений до рішучих дій і навіть до самопожертви … Скажіть, а в період ліквідації червневої повені Ви помітили у роботі своїх підлеглих героїчні вчинки?

– Звичайно, є про це не одне відео. Наприклад, потік шириною 50 метрів і наші хлопці, по шию у воді, на рятувальних мотузках витягають людей із затоплених будинків. Причому, вода спочатку – до вікон, потім на рівні вікон, а далі – аж під дах. Але хлопці роблять свою роботу. Навіть якщо, скажімо, господиня, яку рятують, у цей момент більше думає про корову, аніж про власне життя.

– Ви представили когось до нагороди, чи просто похвалили за належне виконання обов’язків?

– Заради об’єктивності хочу сказати, що колектив управління ДСНС України в Івано-Франківській області за роботу у період протидії повені отримав високу оцінку від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, міністра МВС України Арсена Авакова, голови ДСНС України Миколи Чечоткіна.

Велику групу рятувальників Прикарпаття ми представили до відзнак та нагород різного ступеня – від місцевого до державного. Сподіваюся, що до Дня незалежності України та нашого професійного свята, яке відзначаємо 17 вересня, будемо вітати колег з нагородами.

– В цьому контексті дозвольте поставити провокативне питання. У відкритих джерелах можна прослідкувати, що з 1997 року Ваша професійна кар’єра рухається тільки вгору. Вас ще не запрошують на роботу до Києва?

– Немає такої пропозиції.

– А якби була?

– Ми б розглядали (сміється).

– На часі – просте людське запитання: чи задоволені ваші бійці зарплатою?

– Це теж провокативне питання? Якщо серйозно, то за останні роки грошове забезпечення працівників нашої служби збільшилося. Відповідно меншою стала плинність кадрів і ми вже можемо відбирати кращих з кращих.

– І яку місячну зарплату приносить дружині пожежний рятувальник?

– Мінімальне грошове забезпечення для рятувальника, який тільки прийшов на службу – це 10 тисяч гривень на руки, а офіцер, скажімо, керівник районного рівня, отримує більш як 20 тисяч.

Це краще, ніж було минулого року, але, враховуючи особливості роботи надзвичайників, недостатньо. Візьму для прикладу водія пожежного автомобіля. Це має бути висококласний водій, на рівні далекобійника. Він має швидко довезти до місця події особовий склад, він має вміти працювати на спеціалізованому обладнанні – помпа, генератор, радіостанція, бензопила… Далекобійник зараз менше як за тисячу доларів працювати не буде.

– Та в системі обласного управління ДСНС люди за кермом пожежних машин працюють за меншу зарплату. Мабуть, окрім неї, є інші заохочувальні стимули?

– У нас є соціальний захист. Окрім місячного грошового забезпечення, працівник підрозділу ДСНС отримує як мінімум одну матеріальну допомогу на оздоровлення у межах місячної зарплати. Уже за перший рік роботи він має 30 діб оплачуваної відпустки. Після п’ятнадцяти років служби його відпустка складає 45 днів. Звичайно, що оплачуються й лікарняні листи. Після надзвичайних ситуацій наш працівник має право на реабілітацію у відомчому санаторії «Одеський» на березі Чорного моря, де створені справді гарні умови відпочинку.

Окрім того, маєш 25 років вислуги – маєш право на пенсію. Розмір пенсії – 50 % від місячної зарплати на службі. Люди, які планують своє життя наперед, все це враховують й ідуть працювати до нас. Зараз в системі ДСНС Івано-Франківської області працює понад 1850 людей. Кожен з них готовий запобігти, врятувати, допомогти.

– Дякуємо за щиру розмову.

Інтерв’ю вела Марія Палюга.

Перегляньте також:

АНОНС інтерв’ю з Володимиром Чернецьким – начальником управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області

Марія Савка: «В управлінні областю є, так би мовити, багато коридорів…» (ФОТО)

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram

 

 

 

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено