Найгірше усвідомлювати після поранення свій стан. Тобто не лише потерпати від болю, витримувати численні операції, а й розуміти, що тіло вже інше. І деякі функції безповоротно втрачені. Найбільше це стосується воїнів після ампутації кінцівок.
Сила духу додає впевненості в успіху
Але ж і до війни люди переживали подібне. Головне – не зневіритись і працювати над собою. Ми розповідали про приклад військового капелана Коломийської єпархії ПЦУ, настоятеля Глушківської церкви о. Івана Теремка, який майже чверть століття на двох протезах не тільки добре ходить, виконує сімейні та громадські обов’язки, а навіть вправно танцює. Тепер же власним прикладом доводить, що можна займатися звичайними справами після ампутацій.
Городенківська та Чернелицька громади: особливості зимового життя (ФОТО)
“Після повернення із медзакладу велике значення для повноцінної реабілітації має сім’я, – наголошує священник. – Це не тільки підтримка ветерана в побуті. Важливіше допомогти людині з ампутованими кінцівками вирівняти емоційний стан, подолати депресію та вселити віру в успішне протезування та реабілітацію”.
Митрофорний протоієрей Іван Теремко – керівник відділу Коломийської єпархії ПЦУ зі взаємодії з органами охорони здоров’я та медицини. Із благословення Керуючого Коломийською Єпархією, Високопреосвященного Архієпископа Коломийського і Косівського Юліана, священник часто відвідує військові госпіталі та реабілітаційні центри. Підтримує захисників та їхні родини. Приміром, ветеран війни Ігор Самсонюк, який внаслідок важкого поранення втратив нижні кінцівки. Разом із дружиною Марійкою, племінницею о. Івана, вони навідалися в гості до Теремків. Приїхали до Глушкова аж із Одеси.
“У Коломийській єпархії організовуємо багато благодійних акцій на підтримку захисників та їхніх родин, – розповідає о. Іван. – Одна з таких – “З вдячністю до воїнів”. Ми відвідуємо ветеранів у медзакладах і вдома. Особливо – найбільше вразливих, тих, хто отримав важкі поранення, перенесли ампутації кінцівок і переживають нелегкі часи. Напередодні Великодня розвезли продуктові набори для них. Це не тільки в Городенківській, а й у Коломийській та Гвіздецькій громадах. Залучаємо доброчинців, які допомагають матеріально та продуктами. Це й місцеві підприємства та підприємці, й наші співвітчизники з-за кордону”.
З благословення Керуючого Коломийською Єпархією, Високопреосвященного Архієпископа Коломийського і Косівського Юліана, отець Іван Теремко, а також завідувач канцелярії Єпархіального Управління, настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці селища Гвіздець ієрей Іван Венгрин відвідали багато населених пунктів.
У Глушкові побували зокрема у Петра Гуцула, який після поранення проживає одиноко. Тож важливі не лише подарунки, а насамперед увага та вдячність за бойові заслуги, мужність і стійкість. А Володимир Бойчук після ворожих обстрілів втратив аж три кінцівки. Має велику підмогу в особі дружини Світлани.
Священник акцентує на тому, що може власним прикладом доводити, як давати собі раду після ампутацій. Адже сам пройшов той нелегкий шлях, численні протезування, реабілітації.
“Володимир Бойчук – людина виняткової сили волі та незламного характеру, – читаємо на сайті Городенківської міськради. – Коли ворог прийшов на нашу землю, він без вагань став на захист України, ніс службу у складі легендарної 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади та виконував бойові завдання на найгарячішому напрямку – Донеччині. Під час запеклого бою поблизу населеного пункту Берестове Володимир отримав важкі поранення. Ціною неймовірних випробувань і численних операцій він вижив, втративши обидві ноги та праву руку. Попри все пережите, Володимир зберіг життєвий оптимізм і внутрішню силу. Він – ветеран, Почесний громадянин Городенківської громади, людина, чий життєвий шлях є прикладом незламності та справжньої мужності”.
Волонтери безстрашних
Напередодні Великодня о. Іван Теремко відвідав із гуманітарною місією. наших військових у Сумській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Дніпропетровській областях. Поїздку організувала ГО “Волонтери безстрашних” (голова Віталій Срайчук).
“Це вже не перший такий візит на передову, – каже о. Іван. – Цього разу мали понад 60 передач для наших захисників, здебільшого із Городенківської громади. Всю ніч розвозили, адже хтось із бійців на виконанні завдань, на позиціях. Але ми справилися. Військові задоволені приїздом та дарунками. Благодійники з доброї волі вносять пожертви, донатять. А Господь повертає сторицею”.
”Ми щиро дякуємо за ці чудові великодні смаколики! Кожна паска – це не просто їжа. Це ваше тепло, ваші молитви та така мила серцю часточка того домашнього затишку, за яким ми всі так сумуємо”, – написала в подячному листі захисниця Людмила Циганова.
До речі, везуть військовим і автівки. Нещодавно таку пожертвували волонтери з чеського міста Страконіце. Керівник волонтерського центру Валентина Пирко часто ініціює благодійні збори для українських захисників та захисниць.
У передвеликодні дні святкові гостинці від Городенківської громади отримали ветерани із І, II та ІІІ групами інвалідності.
“Війна залишила глибокий болісний слід, але їхній подвиг, незламність і любов до Батьківщини назавжди залишаться прикладом сили духу для всіх нас. Великодні кошики з гостинцями доставили майже в кожен населений пункт громади – як знак підтримки та щирої вдячності за їхню жертву. Кошти на формування кошиків були виділені з бюджету міської ради, а також до цієї доброї справи долучилися місцеві підприємці та благодійники”, – повідомили в міськраді.
Отець Іван Теремко своїм досвідом ділиться на різних зустрічах із ветеранами. А що керує церковним хором та є учасником аматорського колективу села Глушків, то взяв участь в Етнорегіональному форумі “Туристична ідентичність Покуття”. Військовий капелан передав вітання і молитовне благословення від Високопреосвященного Владики Юліана. Подякував організаторам та учасникам, які бережуть культуру й звичаї, побажав перемоги над ворогом й настання справедливого миру.
Людмила Стражник. Фото надані о. Іваном Теремком.
Оперативні новини у TELEGRAM
