Івано-Франківськ – мирна територія, яка працює на перемогу над російським агресором. Це особливо відчутно у Громадській організації Д.О. М. 48. 24 та її просторі ВДОМА. Приміщення нагадують перевальну базу, а працівники – координаторів великої справи, яка має стратегічну мету, повідомляє ПІК.
Чим саме тут займаються – розповідає Наталія Вишневецька, голова правління Громадської організації Д.О. М. 48. 24.
– В полі нашого зору – українці, що втекли від війни з гарячих регіонів, і, звісно ж – захисники України.
Щодо переселенців, то допомагаємо з різними потребами – це харчування, ліки, одяг. В тому числі надаємо безплатне житло.
Простір ВДОМА від початку вторгнення російських військ в Україну став прихистком для сотні переселенців. Тепер у приміщенні лежать матраци, живуть люди. Хостел простору, вхід до якого через балкон, також заселений, як і окремі кімнати, що на поверх вище.
Далі. Люди передають нам гуманітарну допомогу, ми розподіляємо її між переселенцями та військовими.
Оперативно реагуємо на запити волонтерів, тобто, коли потрібно щось зібрати та відправити на передову. Допомагаємо перенаправляти гуманітарні вантажі. Наприклад, якщо вони надходять із-за кордону, то ми їх приймаємо і потім відправляємо в міста, куди ця допомога передбачалася.
Звісно, що швидко реагуємо на запити та пропозиції українських та закордонних донорів щодо залучення коштів для потреб військових та переселенців.
Паралельно й самі підшукуємо по своїх каналах все необхідне військовим. Скажімо ліки – в Чернігів, кошти та певні речі для бригади з Коломиї.
– Іногородніх в Івано-Франківську, та й інших містах області, дуже багато. Ви з багатьма спілкуєтесь. Чи всі у нас почуваються комфортно?
– В умовах війни все по-різному. Дякують вимушені переселенці, що прикарпатці щиро прийняли кожного. Проте… Зараз намагаємось моніторити в мережі прояви розбрату. Тому що з’являється багато повідомлень, які сіють непорозуміння між людьми.
Наприклад, закидають, хто якою мовою розмовляє, хто якої релігії, хто звідки, чому приїжджі чоловіки не на війні, чому у них дорогі машини?
А коли ми починаємо вникати у походження та мету цих заяв, то виявляється, що здебільшого вони не мають фактичної основи, конкретних адресатів, а просто ображають вимушених переселенців усіх підряд. Це аж ніяк не сприяє об’єднанню суспільства, а тільки грає на руку агресору. Тому ми на такі прояви реагуємо.
До слова, загалом у своїй діяльності співпрацюємо з поліцією та територіальними громадами.
– Наталіє, до війни одним із пріоритетів нашої роботи був захист прав та підтримка жінок, що страждають від домашнього насилля. Мабуть, війна відкинула цю проблему?
– Нажаль, ні. Ми й зараз реагуємо на такі випадки. Тим більше, що, скажімо, за фактами побиття жінки поліція у більшості випадків не виїздить на такі виклики, бо завантажена іншою роботою з огляду на воєнний час – це виявлення диверсантів, мародерів і таке інше.
Тим часом жінки, що страждають в сім’ї, гостріше відчувають й економічну диспропорцію. Тому ми стараємось надати їм можливість заробляти, як і тим жінкам, що прибули із зон військових дій.
– Молоді люди з інших регіонів приїхали на Прикарпаття з дітьми. Як займаєте цю категорію вимушених гостей?
– Щодня, орієнтовно з 11 години, у просторі ВДОМА стараємось проводити різні заняття для дітей – цим займаються волонтери.
Вже відбулися атракції малювання з Валентиною Рай, гра Lasertag Ivano-Frankivsk, групові заняття (малювання, ігри, спільні прогулянки) з Надією Яремою. До слова, безплатні заняття триватимуть і далі, запрошуємо всіх, хто бажає.
– Розповідаючи про роботу своєї організації, ви постійно вживаєте слово «ми». Це хто, скільки вас?
– У команді громадської організації до війни було семеро людей, а зараз додалося ще дві членкині, долучаються волонтери. Роботи вистачає на всіх. Різної.
– Ось дівчата чистять та ріжуть на тонкі скибки яблука. Це на що?
– У перші дні війни люди приносили багато продовольчої допомоги. Зокрема, яблук. В такій кількості спожити одразу неможливо. Яблука починають псуватися. Тож ми вирішили їх посушити, а потім відправити далі – на вар. Повірте, у цей страшний час немає дріб’язкових речей. По крихті складається перемога.
Розмову вела Марія Палюга.
Читайте також:
- “Прошу поважати наші традиції” – Марцінків звернувся до переселенців
- Як Франківщина допомогла жителям областей, що потерпають від ворога
- Коли Україна з Росією можуть підписати мирний договір та що він дасть
- Чим замінити дріжджі для випічки, якщо вони зникають в магазинах
- У випадку бомбардувань: яке місце у квартирі найбільш безпечне
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
