Журналістика не має “індульгенції” від війни, як і будь-яка сфера діяльності. Навіть найбільш сильний журналіст вмить може залишитись без роботи, без житла, без розуміння, що буде завтра у його особистому житті та у житті всієї країни. Проте медійник не має права забувати про свою професійну місію – інформувати людей, стверджувати їх віру у перемогу.
Про це сьогодні, у переддень Всесвітнього дня свободи преси, йшла мова в Івано-Франківську. За участі голови НСЖУ Сергія Томіленка (на фото), журналістів Прикарпаття та областей України, де палає війна, відбувся «круглий стіл» на тему: «Роль мас-медіа у воєнний час», повідомляє ПІК.
Окупанти полюють на журналістів
Учасники круглого столу відверто говорили, що українські журналісти не були готові до війни: і щодо чіткого бачення роботи в перші дні вторгнення російських загарбників в Україну, і щодо технічних засобів захисту на випадок обстрілів чи інших ворожих зазіхань.
Натомість, як розповідали журналісти зі сходу, коли в українські міста вриваються російські танки, а за ними самі окупанти, вони полюють насамперед на представників влади, журналістів, волонтерів.
Журналістів схиляють до роботи на «руський мир», до пропагандистського ремесла. Та наші медійники “на таке щастя не клюють”, навіть якщо ризикують життям. Вони переховуються, ночують не за місцем проживання, але ворогові не продаються.
«Варто наголосити на важливості медіа у воєнний час. Адже сьогодні журналісти – на передовій у боротьбі із токсичною російською пропагандою. Саме ця токсична пропаганда уможливила ті ракети, які тепер у нас летять. Ми з вами не були готові до війни. Наша з вами професія – професія мирних людей. І в один момент, 24 лютого, ми стали фронтовими журналістами», – сказав Томіленко.
Понад 20 представників ЗМІ загинули
Цю сумну статистику жертв війни навів голова НСЖУ Сергій Томіленко, згадавши, що днями у Києві , під час ворожого обстрілу, загинула Віра Гирич – продюсерка Української служби Радіо Свобода. Учасники «круглого столу» хвилиною мовчання вшанували пам’ять 23-х колег, які загинули в Україні від початку воєнного вторгнення російських окупантів.
А скільки трагедій переживають журналісти, які щасливі уже тим, що у ворожому пеклі залишились живими!
Сергій Томіленко розповів сумну історію Ірини Лісової – редакторки газети «Пологівські вісті», що на Запоріжжі. До війни у неї була популярна газета і чудова редакція на другому поверсі прекрасної будівлі. Але ж:
«Приїхали окупанти і все розстріляли з танків. Коли Ірина зрозуміла, що мусить покидати Пологи, вона пішла попрощатися бодай з тим місцем. Не стала фотографувати, бо боялася, що орки можуть звідкись спостерігати. Вона, в сльозах, мовчки осягнула ту втрату і через десятки ворожих блокпостів покинула малу батьківщину. Зупинилася на Прикарпатті. Наче все добре. Але подумки лине додому».
Новий центр, де допомагають
Затишну конференц-залу для зустрічі журналістів з Прикарпаття та колег, які через бойові дії у своїх регіонах покинули рідні домівки та прихистилися в нашій області, люб’язно надала Івано-Франківська торгово-промислова палата.
Позитивною передмовою спілкування став месидж про те, що в Івано-Франківську за ініціативи Сергія Томіленка недавно створений та уже працює Центр журналістської солідарності, яким чи не найбільше опікується його координатор, секретар НСЖУ, відповідальний секретар обласної спілки журналістів Вікторія Плахта. Такі центри є також у Львові та Чернівцях.
Як підтвердили журналісти-переселенці, франківський центр став для них інформаційним майданчиком, де є моральна підтримка та технічні можливості для оперативної професійної діяльності.
Працівникам медіа, які висвітлюють бойові дії, НСЖУ через центри журналістської солідарності надаватиме захисне екіпірування й аптечки першої медичної допомоги.
Про це, та особливості роботи зі своїми регіонами онлайн розповіли: Олена Калайтан – голова Донецької НСЖУ, головна редакторка газети «Приазовский рабочий» з Маріуполя; Роман Кривко – редактор «Українське радіо Харків»; журналістка із Сєвєродонецька Аліна Кравченко; журналістка із Запоріжжя – Анастасія Полєшко.
Журналісти здалека дуже вдячні, що обласна спілка журналістів подбала про їх прихисток, зараз займається питаннями матеріальної допомоги, моніторить можливості працевлаштування.
Щоправда, редактори видань Прикарпаття щиро говорили, що обіцяти роботу журналістам з інших областей – справа дуже складна, адже через фінансові проблеми ЗМІ в умовах війни, важко утримувати навіть свої колективи.
Обнадійливе слово у плані працевлаштування сказав тільки директор ТРК “РАІ” Андрій Русиняк: якщо ситуація в країні піде у напрямку миру, в телерадіокомпанії можуть бути вакансії.
… Сьогодні прозвучало багато приємних, сумних, глибоких, повчальних та обнадійливих історій. Головною надією називали мир. Причому, мир до 9 травня – на наших, українських умовах. Журналісти на це працюють.
У круглому столі також брали участь та висловили цікаві думки: голова обласної спілки журналістів Лілія Боднарчук, директор ОТБ «Галичина» Ігор Дебенко, головна редакторка ПІК Марія Палюга, власкор газети “Голос України” Людмила Стражник, головний редактор сайту Голос-Інфо Віталій Чорненький та інші відомі журналісти Прикарпаття.
Читайте також:
- Із полону на весілля: український боєць, який захищав острів Зміїний, одружився (ФОТО)
- У Калуші на благодійному ярмарку зібрали 35 тисяч на тепловізор для бійців
- Журналісти важливі. Як реагує на це влада в Україні – Сергій Томіленко, НСЖУ
- Які позитивні та негативні зміни чекають на українців у травні
- Ваш гороскоп на тиждень 2-8 травня
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
