Івано-Франківськ

Ми усі тут дивимося в очі смерті: гвардієць розповів про ситуацію в Рубіжному

Боєць Нацгвардії з позивним “Міні” декілька місяців захищав Рубіжне, що на Луганщині.

Ми усі тут дивимося в очі смерті: гвардієць розповів про ситуацію в Рубіжному

Рашисти послідовно впроваджували свою традиційну тактику “випаленої землі” у Рубіжному: руйнували будинок за будинком, квартал за кварталом. Їх смертоносне просування відчайдушно намагалися спинити українські військовослужбовці. Про це повідомляє Національна гвардія України, пише ПІК.

“Вперше, я потрапив під мінометний обстріл, коли виїжджав на бойове завдання. Тоді було влучання в бойову машину. Я та мої побратими одразу розформувалися по групах та зайняли позиції у будівлі. Не знаю, скільки випущено тих снарядів. Мені здалося, що більше сотні за наступні 60 хвилин. Я багато всього чув, але такої щільності ще ніколи. До вечора трохи стало тихіше”, – згадує один з бойових епізодів “Міні”.

Бойова обстановка у місті швидко змінювалася. Артилерійські дуелі швидко змінювались на вогневі контакти між піхотинцями.

“Я займаю оборону й одразу помічаю групу орків, які пересувалися на відстані, близько 500-600 метрів. Є контакт – і ми вступаємо в бій. Відбили атаку, слава богу, поранених не було серед наших. Далі, знову змінюємо місце дислокації”, – розповідає гвардієць.

Він додає, що українські бійці переходили з будинків до інших споруд, та вже не стежили за часом і не розрізняли день та ніч — тиск ворога дедалі посилювався. Він кидає сюди все: танки, артилерію, літаки.

Окупанти кидали у м’ясорубку вуличних боїв величезні людські ресурси, зокрема підрозділи сил спеціального призначення та звичайну піхоту. Вони накочувалися, як хвилі, намагаючись якщо не вибити, то виснажити сили захисників Рубіжного.

285551655 385937486904342 7452981210813372387 n scaled

“Це дуже виснажувало. Ритм боїв був пекельний. Ми вже не могли його витримувати. Своїми руками я забирав загиблих товаришів з-під обстрілів. З орками вже ніхто не церемонився, ми також поливали їх “Градами”. Ми вели вогонь з РПГ та ПТРК. Нам було легше, бо ми – мобільні”, – каже “Міні”.

Водночас йому дуже болить доля цивільних, які потрапили у жорна цієї війни: 

“У деяких будинках залишалися пенсіонери. В одному ми знайшли лежачих бабусю та дідуся, ми винесли їх, та далі вже евакуювали. Усі ми тут дивимося в очі смерті, але зараз важлива лише Україна. Треба, щоб Україна перемогла”.

Жорстокі бої за Луганщину та Донеччину тривають. Віримо в ЗСУ! Тримайтеся хлопці!

285313730 385937516904339 3448746237021398434 n scaled

Читайте також у ПІК:

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено