Фото: сторінка Святослава Якібчука у Facebook
Власник бару Святослав Якібчук розповідає ПІК, що з моменту відкриття прихистку у ньому поселялися українці з тих регіонів, де через війну було гаряче.
“Це Київ, навколо Києва, Біла Церква, Житомир, всюди, де були обстріли, або гарячі бойові дії. Зараз змінився географічний контингент. Тепер це Краматорськ, Маріуполь, Харків. Це ті місця, куди люди досі не можуть повернутися”, – зазначає Святослав.
В прихистку є облаштовані душові, спальні місця, кухня, Wi-Fi, телевізор.
“Чим можемо, тим і допомагаємо. І волонтери допомагали, приносили корм для тварин, якісь речі, скажімо, простирадла. Поки що цього всього вистачає. Переселенці теж один одному допомагають, там дружня атмосфера”, – говорить власник бару.
Святослав каже, що майже всі тварини переселенців спочатку були перелякані. По-перше, вони кардинально змінили своє місце проживання, а до того, багато тварин побували там, де стріляли і падали бомби, що не могло не вплинути на загальний стан друзів наших менших.
“У нас є сім’я з Харкова. Вони тут з самого початку. Приїхали в перший день війни. З переселенцями – собачка коргі, вона вже себе почуває як вдома. Є сім’я з чотирма собачками шіба-іну. Вони теж спочатку були перестрашені, але зараз вже адаптувалися. Потім є сім’я з Краматорська. В них песик Бімка, теж адаптувався, вже ходять гуляти. Тобто, минає тиждень, два, три і собаки вже, як вдома”, – додає чоловік.
Переселенка Женя приїхала з Києва із собачкою Шелбі. В прихистку вони близько трьох тижнів, а до цього часу жили в офісі.
“Людям з собакою не дуже хочуть здавати житло, тим більше коли вона велика і трохи дика. Тому ми жили в офісі. Потім нам пощастило і ми познайомилися з власниками цього прихистку”, – говорить Женя.
Переселенка каже, що спочатку собачка була перелякана, дуже сильно стресувала.
“Вона трохи дика, боїться чужих. Я забрала її з вулиці ще в Києві. Вона наслухалася всіх цих звуків війни, вибухів. Собака дуже важко перенесла переїзд. Ми їхали машиною 13 годин. Вона вперше їхала так довго. Собачка дуже втомилася, відключилася і довго спала. У нас не було можливості навіть підготуватися до виїзду, якісь там заспокійливі для собаки, чи консультацію провести з ветеринаром, бо це відбулося дуже швидко”, – розповідає дівчина.
Женя говорить, що зараз собачка вже більш спокійна. Вони часто гуляють в парку Шевченка, дуже люблять міське озеро.
“Вона трішки боїться, але потихеньку я її адаптую. Якщо немає машин і небагато людей, то вона спокійно гуляє”, – додає дівчина.
Віра з Харкова приїхала 9 квітня. Її собачка Бімка тут почувається комфортно.
“Собачка з батьками приїхала з Краматорська, її тут всі люблять, на вулиці всі тіскають. Ще коли в нас була війна у 2014 році, вона була під обстрілами і їй взагалі було добре. Вона в нас така воєнна собака, під ракетами ходила через поля. Також ми любимо гуляти на міському озері, вона там взагалі зірка взагалі, її там всі фоткають”, – розповідає Віра.
Тетяна приїхала з Білої Церкви у березні. В неї 4 собачки шиба-іну. Один хлопчик Харуто і 3 дівчинки.
“Спочатку вони звісно стресували, тому що змінилося місце їх знаходження. Вони привикли вдома до одних умов, а тут трішки все було інакше. 500 метрів від нас прилетіла крилата ракета і розірвала 20 будинків. Дуже налякалася наша дівчинка Одрі, тому ми вирішили переїхати, щоб уникнути ще гірших подій. Вона ще не вийшла з цього стану”, – зізнається переселенка.
Тетяна каже, що подолати стрес собакам допомагають прогулянки.
“Ми їх тут вигулюємо. Дітки, які бачать собак, дуже радіють. Вони всі хочуть їх погладити, погратися з ними і мабуть, це також допомогло собакам привикнути. Можливо вони ще переживали, що ми хочемо їх привезти і покинути. Вони були дуже насторожені. Потім собачки зрозуміли, що тут їх дім і треба до всього звикати”, – розповідає жінка.
Святослав додає, якщо у тваринки стрес, то не потрібно занадто багато з нею сюсюкатися і зразу брати на руки. Така поведінка свідчить, що це для тварини якийсь небезпечний фактор.
“Тварини дуже часто відчувають наш стан, тобто, якщо ми спокійні, то і вони спокійні, якщо ми починаємо хапати їх на руки і сюсюкати, то в них наростає страх. Треба з ними нормально, адекватно поводитися. Треба робити те, що вони люблять. Наприклад, в якусь гру з ними пограти, команди повиконувати, смаколики якісь дати, піти на прогулянку туди, де пес любить, замінити ту негативну емоцію якоюсь позитивною”, – розповідає власник бару.
Чоловік зазначає, що у тварин стрес протікає не так, як у людей. Це може бути трохи затяжніше.
“Людина перенапряглась і заспокоїлася за пів години, а у тварини це може бути довше. Просто треба це розуміти і не вважати проблемою. Деколи потрібно декілька днів, а деколи кілька тижнів, щоб у тварини все внормувалося. Найважливіше – не зациклюватися на цьому. З часом та негативна емоція втрачається, зменшується і проходить”, – додає Святослав.
І дійсно, у прихистку в цьому легко переконатися. Головне, щоб ворог не розширяв територій своєї агресії і все живе повернеться до норми.
Читайте також:
- “Тепло крилатої душі”: на Коломийщині відкриють оздоровчий центр для військових (ФОТО)
- На ярмарку у Палаці Потоцьких зібрали майже 14 тисяч гривень на ЗСУ (ФОТО)
- Калушани не підтримали перейменування вулиці Пушкіна на вулицю Левка Лук’яненка
- Війна з Росією не закінчиться раніше зими 2022 року: чому – Офіс президента
