63-річна Ганна Білак із Верховинщини вишила 14 ікон Хресної дороги, яку присвятила якнайшвидшій перемозі України, повідомляє ПІК.
14 ікон, до кожної з яких є вишитий тематичний вірш, жінка представила у Верховинському історико-краєзнавчому музеї «Гуцульщина». Про масштабну роботу Ганна Білак розповіла для читачів Прикарпатської інформаційної корпорації.
«Вишиваю я змалечку. Коли ще до школи не ходила, мама вчила мене тримати голку в руках та мережити хрестиками полотно. У школі я дуже добре вишивала, не покинула вишиття, коли одружилася та дітки народилися. Вишиваю й досі. Найбільше люблю малювати голкою ікони. Я їх вишила кілька десятків», — каже майстриня.
У 2018 році Ганна Білак почула про вишитий іконостас на Тернопільщині, і хитала зробити щось подібне, але водночас відмінне. Зупинилася на Хресній дорозі. за словами вишивальниці, тоді також на сході держави були військові дії, і вона, як мільйони українців, хотіла, аби ці нещастя якнайшвидше закінчилися, і настало величне Воскресіння України, як це відбулося з Божим Сином.
Схеми для вишивання жінці розробили на основі ікон музейники з Миколаївщини. Акрилові нитки, тонке дрібне полотно вона придбала у Верховині. Робота над Хресною дорогою тривала аж 5 років. Кожна ікона розмірами 50 на 32 сантиметри.
Під іконами є ще й вишиті віршовані молитви Людмили Гридковець. Вони вже різні за розмірами, бо молитви мають різну кількість рядків. Для кожної релігійної картини вишивальниця використала від 35 до 45 барв і відтінків ниток.
Щоразу роботу жінка розпочинала з молитви, під час вишивання часто слухала Літургії і Акафісти.
«Найпростіше мені було вишивати одяг святих, найскладніше – обличчя Ісуса Христа, Божої Матері та інших осіб з Хресної дороги», — каже Ганна Білак та за мить зізнається, що бували й такі дні, коли вона просто не могла вишивати, бо тривожні думки обсідали голову.
Тоді навіть не підходила до ниток і полотна. Підтримували маму в роботі двоє синів та донька і шестеро онуків.
Зараз один син майстрині захищає нашу державу у складі ЗСУ. Інший син та донька підтримують, чим можуть, наших вояків.
Онуки у вишивальниці — теж творчі: малюють, грають на музичних інструментах, вишивають і допомагають бабусі.
«Мою Хресну дорогу повинні були виставити у березні цього року, та через війну презентацію перенесли. А зараз цю виставку я присвятила якнайшвидші перемозі України, бо вірю, що наша держава, наш народ вже пройшли Хресним шляхом і нас очікує переможне Воскресіння», — підсумовує майстриня.
Про творчі плани жінка наразі не каже, бо зараз усі зусилля та молитви вкладає у перемогу.
Сабіна Ружицька.
Фото надала Ганна Білак.
Читайте також:
- Верховина — єдине селище на Прикарпатті, де є аж 12 музеїв і 5 музейних кімнат (ФОТО)
- Науковиця з Прикарпаття Надія Руско випікає просфори для храмів України (ФОТО)
- Люба Андрійчук з Прикарпаття майстерно в’яже іграшкових звірят в національних барвах (ФОТО)
- Як економістка з Прикарпаття надихає воїнів мікровишивкою
- Ваш гороскоп на тиждень 27 червня-3 липня
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
