У Міжнародний день музеїв, який відзначали сьогодні, 18 травня, журналістка ПІК дізнавалася про незвичні верховинські збірні.
«Така велика кількість музеїв зумовлена тим, що в селищі ще з ХІХ сторіччя був розвинений туризм, і люди бережуть речі, одяг, книги, традиції, відтворюють та записують обряди», — розповідає Галина Кутащук, старша науково співробітниця історико-краєзнавчого музею «Гуцульщи.
Ідея створення музею “Гуцульщина” виникла ще на початку 1930-х. Петро Шекерик-Доників, знаний місцевий громадсько-політичний діяч, етнограф, письменник, а заодно війт (голова містечка) Жаб’я (давня назва Верховини), задля підняття престижу свого населеного пункту та околиць через розвиток туризму запропонував організувати музей Гуцульщини.
У наш час відновлений і оновлений музей діє у Верховині 11 років. Тут більшість залів – виставкові. За словами Галини Кутащук, новацією збірні є 100 прапорів з усієї України, які передала волонтерка з Києва Катерина Валевська, картини бійців АТО, котрі проходили реабілітацію у Верховині.
Решту збірень — приватні. Усі вони створені з ініціативи місцевих громадських діячів, активістів, етнографів та митців.
Так, музей етнографії, побуту та музичних інструментів імені Романа Кумлика відкрив 2000 року відомий на Гуцульщині музикант-віртуоз, заслужений працівник культури України, керівник капели «Черемош» Роман Кумлик. Він протягом 30 років збирав матеріали та музичні інструменти.
22 січня 2014 року Роман Кумлик відійшов у вічність, та донині в його хатині лунає гуцульська музика, екскурсії проводить молодша дочка карпатського маестро, Наталія Кумлик-Гузак.
Музей гуцульського побуту та мистецтва «У трембітаря» заснував музикант Микола Ілюк. У музеї можна побачити традиційні гуцульські костюми і предмети побуту. Але найбільшої уваги заслуговує експозиція народних музичних інструментів.
Господар регулярно проводить екскурсії, розповідає історію про походження гуцулів, їх життя, ремесла, обряди. На більшості представлених музичних інструментах він може зіграти.
За словами Галини Кутащук, на Верховинщині було знято багато кінофільмів, музичних кліпів, телевізійних шоу- проєктів, реклам. Пам’ять про видатні фільми у селищі бережуть. Тут у 2000 році відкрили музей фільму «Тіні забутих предків». А саме – в старовинній хаті Марії та Василя Хімчаків, гуцулів, які брали участь у зйомках шедевру українського поетичного кіно.
У приміщенні, де зараз музей, в 1963-1964 роках жили під час зйомок фільму режисер Сергій Параджанов, художник Григорій Якутович, композитор Мирослав Скорик.
У в цій хаті також було знято багато фрагментів фільму.
Відкриття музею хати–ґражди фільму «Анничка» відбулося у вересні 2016 року під час кіномистецького фестивалю. Історія збірні тісно пов’язана із кінофільмом «Анничка», який знімали у 1968 році у селищі Верховина під керівництвом Бориса Івченка.
Хата-ґражда збереглася з того часу із брамами та прибудовами і є перлиною гуцульської культури і архітектури.
Музей гуцульського побуту, мисливства та полювання створив уродженець села Верхній Ясенів Іван Савчук, який в 1980-их роках працював в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
Напевно, звідти й почалися його захоплення. Власник збірні власноруч робить різьблені дерев’яні речі та чучела звірів і птахів.
Основною цікавинкою першого в Україні приватного музею сироваріння – «Хата-стая» є спеціально облаштоване місце у прибудові старої хати, де готують сир. Для цього на подвір’ї з тильної сторони будинку розташований різний інвентар — від казанка над відкритим вогнем до різноманітних діжок, що необхідні для готування та зберігання овечого сиру.
Архітектура та інтер’єр хати збережений так, як було більше ніж сто років назад. Екскурсії – дегустації проводить власниця музею – Галина Мокан.
Один із найоригінальніших музеїв України є музей «Гуцульської магії», який відкрили в 2015 році на території відпочинкового комплексу «Водограй Карпат» року.
Під час екскурсії можна дізнатися про видатних мольфарів та чародіїв Гуцульщини, почути розповіді про людей із надприродними здібностями, побачити магічні амулети, обереги, лікарські трави.
Музей «Ґалєрія традицій та обрядів» відкрили в 2016 році. Господиня Параскева Рашковська розповідає і демонструє зразки гуцульського одягу, частує традиційними стравами і напоями, пропонує взяти участь в гуцульському весіллі, приготуванні гірських страв, лікуванні живим вогнем та авторських екскурсіях.
Музей «Ліжникарства» постав перед очима екскурсантів у 2017 році. Там є все, що пов’язано з традиційним ремеслом карпатських горян — тканням ліжників (покривал із овечої вовни).
«Цікава садиба» зеленого туризму місцевої активістки Оксани Сусяк теж має свою збірню гуцульського побуту. Усе в кімнатах садиби виготовлено власними руками господині та її матері.
У приватній садибі Галини Яцентюк, яку в селищі знають як Галинку Верховинку, є музей «Вишиванка», де представлені вишукані, оригінальні, старовинні вишивки, речі домашнього побуту. Господиня зустрічає гостей власними віршами, співанками, показує майстер-клас із зав’язування жіночих головних уборів.
Окрім вищезгаданих збірень, у Верховині є кімнати-музеї: історії медицини Верховинщини (у відділі охорони здоров’я РДА), історії лісівництва та лісоексплуатації Верховинщини (у приміщенні Верховинського держлісгоспу), музей-аудиторія історії туризму (у Верховинському відділенні туризму та готельного господарства імені Василя Стефаника), клас історії Верховинської ЗОШ І-ІІІ ст., історико-етнографічний зал (у приміщенні Верховинського ліцею).
У час війни більшість верховинських збірень працюють за попередньою домовленістю. При них створено волонтерські ініціативи. Їх учасники допомагають збирати кошти, провізію для українських вояків. А також є власники музеїв, які пішли захищати Україну.
Сабіна Ружицька Фото з відкритих інтернет джерел.
Читайте також:
- Люба Андрійчук з Прикарпаття майстерно в’яже іграшкових звірят в національних барвах (ФОТО)
- На Прикарпатті продають з аукціону картини та вишивки: кошти підуть для армії (ФОТО)
- Співачка Джамала продає свою історичну сукню: гроші підуть для ЗСУ (ФОТО)
- На Прикарпатті відшкодують кошти за комуналку людям, які прийняли переселенців
- Нам потрібна підтримка надлюдини: захисники Маріуполя звернулися до Ілона Маска
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
