Історія Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника — це історія нашої державності, поступу на шляху до незалежності, національно-культурного і духовного відродження.
Входження Галичини до складу УРСР у вересні 1939 р., попри всі негативні наслідки від поширення на цих теренах сталінської тоталітарної системи, стало важливим кроком до об’єднання всіх українських земель в одній державі і дало можливість розбудови системи народної освіти.
Природно, що на початку цього процесу прикарпатський регіон зіткнувся з гострою нестачею учительських кадрів. Уже в жовтні 1939 р. почали працювати семінари вчителів, однак ні вони, ні залучення педагогів зі сходу України не могли розв’язати проблеми. Тому, органи місцевої влади порушили перед урядом УРСР питання про створення в обласному центрі — місті Станіславі (з 1962 року – місто Івано-Франківськ) учительського інституту.
Вже в січні 1940 року розпочалася підготовка до його відкриття.
1 березня 1940 року відкрилися двері нового навчального закладу, директором якого став викладач педагогіки Станіславської педагогічної школи Федір Плотницький. Заступником з науково-навчальної частини — М.Шевченко.
В Інституті було створено три факультети: історичний (декан Т. Великий), фізико-математичний (декан М.Король) та філологічний з двома відділеннями — української мови і літератури та російської мови і літератури (декан М. Шмулензон).
1940, Станіслав. Фото. Семінар учителів у Станіславі.
1940 26 серпня. Друга конференція учителів Станіславського район
Інститут спочатку не мав власного корпусу і розташовувався в недобудованому приміщенні торговельної школи. Деякий час тут знаходилася і педагогічна школа. У довоєнний час тут на стаціонарному, вечірньому та заочному відділеннях навчалося 900 майбутніх педагогів.
Однак, невдовзі після відкриття закладу, праця колективу була перервана німецько-радянською війною. Багато студентів та викладачів пішли на фронт, частина з них була евакуйована.
Долі людей, що стояли біля витоків навчального закладу склалися по-різному. Зокрема, перший декан філологічного факультету Л.Шмулензон, викладачі В.Чорний, Л.Березін, І.Поповський, Л. Насонов загинули в боях між Житомиром і Бердичевом. Перший декан історичного факультету П.Великий загинув під Сталінградом.
Перший директор інституту Ф. Плотницький загинув у гестапівській катівні в Умані. Деякі з тих, що залишилися живими, після війни продовжили роботу в інших закладах і установах.
У роки німецько-фашистської окупації Станіславський учительський інститут був закритий.
Читайте також у рубриці “Ретро Франківськ”:
- Ретро Франківськ: 127 років тому постала одна з найкрасивіших кам’яниць за проектом Яна Кудельського
- Лицар станіславського спорту: Богдан Вовкович святкує 84-й день народження
- БУЛО-СТАЛО: як змінилася вулиця С. Стрільців у Станіславові-Франківську за 100 років (ФОТО)
- Ретро: 117 рків тому здали в експлуатацію будинок Аби Мюльштейна (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: колишній готель “Габсбург” (ФОТО)
- Ретро: прощання з гімназистом Гошовським та протести робітників 175 років тому Станіславові
- Було-стало: готель “Дністер” в Івано-Франківську (ФОТО)
- Ретро Франківськ: 107-річна кам’яниця Леона Вайнгартена на вулиці Грушевського (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
