Треба сказати, що сам Центр працює з 2007-го року і вже має тисячі вдячних пацієнтів, що змогли пройти реабілітацію та оздоровитися в його стінах, пише ПІК.
Робота Центру «Донбас» розпочалася в Краматорську, але в зв’язку з початком повномасштабної війни та частими і жахливими обстрілами міста, керівництво вирішило перевезти співробітників та пацієнтів в більш спокійний регіон країни, щоб мати можливість і далі працювати та допомагати людям, котрі живуть з інвалідністю.
Після довгих пошуків міста і приміщення зупинилися в Івано-Франківську, тим паче, що обласна адміністрація охоче пішла назустріч і допомогла оформити юридичні нюанси та облаштувати реабілітаційний центр, за що керівник та дружній колектив співробітників надзвичайно вдячні.
Наш журналіст зустрілася з керівником Центру Світланою Фоміною та її колегою Оленою Савченко – завідувачкою відділенням психолого-педагогічної реабілітації.
– Пані Світлано, ви займаєтеся дуже доброю та шляхетною справою. Читачам буде цікаво дізнатися, як вам прийшла ідея створити саме такий центр, що буде опікуватися людьми з інвалідністю, адже – це зовсім непроста життєва дорога
- Насправді, ідейним натхненником є моя мати, яка від дитинства має інвалідність. В зв’язку з тим, що все життя мене супроводжували люди з інвалідністю і я ще маленькою спостерігала всі нюанси та складнощі, з якими вони постійно стикаються. Тому для того, щоб полегшити життя матусі і інших людей, які стикнулися з проблемою інвалідності, я зробила опіку над ними своїм покликанням та справою життя.
Цікаве спостереження з власного досвіду озвучила далі керівник Світлана Фоміна:
Хочу наголосити, що ті, хто вихований в родині, де є особа з інвалідністю, є найкращими керівниками та соціальними працівниками, тому що тільки вони розуміють, як облаштувати комфортне житло, організувати доступне середовище та громадський простір для людей з особливими потребами.
– За довгі роки своєї роботи ви бачите зміни в суспільстві в бік емпатії та доступності для людей, якими ви займаєтеся?
Прикро, але цей процес іде повільніше, ніж хотілося. Досі в суспільстві мало розуміння, що доступність – це основа для покращення якості життя наших підопічних. Пандуси, поручні, транспорт, сходини, з’їзди, ліфти – все це має бути максимально доступним і простим у використанні, щоб люди – візочники, чи ті, що пересуваються з допомогою милиць, могли відчувати себе повноцінними членами суспільства, працювати та їздити, куди їм необхідно.
Далі розмову продовжила Олена Савченко – завідувачка відділенням психолого-педагогічної реабілітації.
-Хто може звертатися до вашого Центру і що для цього потрібно?
Нашими відвідувачами є люди, які мають статус інвалідності будь якого віку. Щоб пройти у Центрі реабілітаційний комплекс, людина має звернутися у відділення соціального захисту за місцем реєстрації, подати пакет документів, до якого входить індивідуальна програма реабілітації, виписка з амбулаторної карти, паспорт та ІПН і написати заяву та отримати електронне направлення.
-Які напрямки роботи фахівців вашого Цетру?
З самої назви зрозуміло, що ми надаємо цілий комплекс реабілітаційних послуг – це психологічна, педагогічна, фізична реабілітація.
-Пані Олено, скажіть кілька слів про тренінги, що проходять зараз у вашому Центрі.
Ви знаєте, що психіка людини по-різному реагує на стресові ситуації. Травми, постійна загроза смерті, втрата майна, загибель близьких викликають посттравматичні стресові розлади (ПТСР). У зоні ризику опиняються як мирні мешканці, так і воїни-захисники, які щодня перебувають на передовій. Тому, ці тренінги присвячені темі ПТСР, їх розпізнанню та лікуванню. Проходять вони у вигляді робочих зустрічей фахівців, які працюють з військовими, а також особами, що постраждали від військового конфлікту. До участі запрошені фахівці з реабілітації, психологи, ерготерапевти, масажисти та інші спеціалісти.
Досвідом своєї роботи діляться членкині Асоціації Консультування штату Алабама, Американської Консультаційної Асоціації, Національної ради сертифікованих консультантів Карен Ентрекін, Сандра Данері та Беккі Келлі.
Для довідки: тренинг проходить для відповідних фахівців – психологів, соціальних працівників, ребілітологів, лікарів, які працюють з людьми з інвалідністю та людьми, що постраждали від війни.
В кінці розмови журналіст ПІКу запитала в таких тендітних, але сильних духом жінок, як їх зустрів Франківськ і чи сподобалося їм у нашому місті, чи підійшла для них атмосфера та характер міста?
Відповідь водночас розчулила і потішила
Коли ми виїздили з Краматорська в березні минулого року, то мали розбиті серця і душі, постійні сльози та відчай. Тому те, як зустріне нас Івано-Франківськ, чуже і невідоме на той момент, місто, мало для нас дуже важливе значення. І ми жодного разу не пошкодували про свій вибір, бо нам тут комфортно і затишно, а люди ставляться з теплом і розумінням. А ще ми вдячні Миколі Макару – представнику урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю, якого знаємо вже 25 років, за те, що допоміг нам в цьому питанні.
Усміхнувшись, пані Світлана додала
Такої гостинності я ніде не зустрічала. Я так кайфую від життя у вашому місті, мені і моїй родині тут дуже комфортно. І дуже круто, що я нарешті почала розмовляти хорошою українською мовою і отримую від цього неабияке задоволення.
Жінки також щиро подякували міській та обласній владі за оперативне сприяння і всебічну допомогу в облаштуванні Центру, щоб він швидше запрацював та приносив людям користь.
Розмову вела Руслана Гочіяєва-Шевчук
Фото автора та з соцмереж
Читайте також:
- На Прикарпатті жінці оформили інвалідність, щоб її військовозобов’язаний син міг перетнути кордон (ФОТО)
- У Галичі створюють унікальний центр реабілітації: є підтримка (Фото)
- На Прикарпатті відкрили оздоровчий центр, який облаштувала мати Степана Тарабалки (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг