Івано-Франківськ

Радянський меморіал у Болехові на Франківщині: знести не можна залишити

Радянський монумент розташований неподалік Алеї слави полеглим у російсько-українській війні бійцям.

ed07c125f502af04 scaled

У центрі міста Болехів Калуського району, що на Івано-Франківщині, розташована братська могила воїнів радянської армії та могили героїв радянського періоду Георгія Андрєєва та Павла Зубка. На таблицях, зі списками імен тих, чиї останки поховані на цьому місці, з’явився напис “вбив”, розповідає ПІК із посиланням на “Суспільне“.

Директорка музею історії Болехова Оксана Півень розповідає: цей пам’ятник встановили у 1956 році. Він є копією львівського монумента, що стоїть на Пагорбі слави. Скульптор пам’ятника — Яків Чайка.

З її слів, за радянським формулюванням у братській могилі поховані приблизно 300 військових, які визволяли місто від нацистських загарбників. Утім, Болехів деокупували 6 серпня 1944 року, а майорів Зубка та уродженця Алтайського краю Андрєєва вбили у 1945.

“У нас виникає таке питання: що ж робили майор Андрєєв та майор Зубко, які загинули в 1945 році, в Болехові? Після визволення Болехова у місті почали створювати загони, які вели роботу з ліквідації українського підпілля“, — каже Оксана Півень.

Окрім того, розповідає директорка музею, таблиці зі списками імен встановили значно пізніше. Про це свідчать старі фото меморіалу.

У фондах музею також є видрукувані списки тих людей, але з помилками. І коли в Болехів приїжджали люди, які шукали своїх рідних, зв’язки, то вони їхали звідси розчаровані, бо у списках своїх рідних не знаходили”, — розповідає Оксана Півень.

Радянський монумент розташований неподалік Алеї слави полеглим у російсько-українській війні бійцям.

c020a5a596b229b3

Директор комунального підприємства “Пам’ять” з питань пошуку та перепоховань жертв воїн, репресій та депортації тоталітарних режимів Василь Тимків підтвердив, що у братській могилі в Болехові захоронені останки як червоноармійців, так і енкаведистів, ліквідованих українськими повстанцями.

З його слів, розв’язати питання з цим меморіалом можна було б за прикладом інших країн.

Найближчий приклад, який ми можемо брати, — це країни Балтії. Там це питання вирішене на державному рівні, і давно відбувається процес перенесення таких поховань на цивільні кладовища”, — каже Василь Тимків.

Василь Тимків розповідає: процедури будь-яких робіт на подібних пам’ятках потребують складного дозвільного процесу. Втім, їх важливо демонтувати.

З його слів, в Україні уже проводили такі перепоховання — до прикладу, у Львові. Зараз їх ініціюють в Ужгороді та Чернівцях.

“Коли сьогодні люди дивляться на ось такий пам’ятник, він виправдовує фактично радянську окупацію — ті репресії та геноциди, які робила радянська влада”, — каже Василь Тимків.

caaa7858a6f8363b

Заступниця міського голови Болехова Ілона Калитин каже, що радянський меморіал занесений до реєстру пам’яток місцевого значення і перебуває під охороною відповідно до рішення Івано-Франківського облвиконкому від 28 листопада 1969 року.

“Будь-яке знесення чи реставрація повинні проходити з погодження відділу культури держадміністрації. Якщо питання знесення — то тільки за погодження Міністерства культури“, — розповідає Ілона Калитин.

З її слів, міська рада звернулася до обласної військової адміністрації за роз’ясненням, що саме є пам’яткою: монумент чи братська могила. Жінка каже: якщо під охороною перебуває саме пам’ятник, це спростить процедуру його перенесення. Заступниця міського голови Болехова також додає: при міськраді створили комісію, щоб дослідити стан усіх пам’яток громади.

Завідувач сектору з питань охорони культурної спадщини обласної військової адміністрації Андрій Давидюк розповів, що меморіал у Болехові захищений Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”.

“Цей закон є чинним і там чітко вказано, що будь-які переміщення, знищення, порушення пам’ятника вважається актом вандалізму“, — зазначає Андрій Давидюк.

Андрій Давидюк також додав, що у травні 2022 року всі обласні військові адміністрації отримали рекомендації від Міністерства культури та інформаційної політики України. Згідно з ними, питання, пов’язані з перенесенням чи ексгумацією останків жертв Другої світової війни, повинні вирішуватися після завершення нинішніх бойових дій.

“Ми мусимо цими рекомендаціями керуватися, бо це — центральний орган. Як би ми не хотіли прибрати ті пам’ятники, на жаль, є закон, який ми повинні виконувати“, — каже Андрій Давидюк.

Читайте також у ПІК: 

Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено