В українській мові є два слова, які дуже схожі за своїм значенням. Йдеться про слова “любити” та “кохати”. Що означає кожне з них та коли краще сказати “люблю”, а коли все-таки – “кохаю”. Про це пише ПІК з посиланням на Gazeta.ua
Іноді можна почути – “кохаю Україну”. Тим, хто добре знає українську мову, це завжди ріже слух, інші ж керуються правилом перекладу з російської на українську: російська “любовь” – то українське “кохання”. Та насправді в українській мові є і “кохання”, і “любов”, тож можна і “кохати” і “любити”. Тільки вживати ці слова треба залежно від контексту.
В академічному тлумачному словнику української мови слово любити трактується так:
ЛЮБИТИ, люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех. 1. Відчувати глибоку відданість, прив’язаність до кого-, чого-небудь – “Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд” (Іван Франко); “Шевченко палко любив свій народ, він любив усе краще, що є в народах світу” (Олександр Корнійчук).
Але є у цього слова й інше тлумачення – воно може вживатися у значенні “кохати”:
2. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі; кохати (у 1 знач.) – “Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила” (Іван Котляревський); “Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам” (Іван Нечуй-Левицький).
Також слово “любити” може вживатися у значенні:
- мати інтерес, потяг до чого-небудь – “Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство” (Іван Нечуй-Левицький);
- відчувати задоволення від чого-небудь – “Я люблю складні операції. Хірург мусить бути озброєним” (Олександр Корнійчук);
- мати нахил, пристрасть до чого-небудь – “Горпина не їла – вона змалку не любила молочної каші” (Панас Мирний);
- потребувати якихось умов як найсприятливіших для існування, росту тощо – “Виноград любить, щоб коло нього ходити” (Михайло Коцюбинський).
Слово “кохати” вживається у дещо іншому значенні:
КОХАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі – “Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину” (Марко Вовчок); “Як-то чудно у світі діється, що, кого щиро кохаєш, — одвертається від тебе та ще й кепкує, зневажає; кого ж ненавидиш, дивиться на його не хотіла б — у вічі лізе!..” (Марко Кропивницький).
Утім, рідко це слово може вживатися у значенні любити – “Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому” (Леонід Глібов);
дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось, виховувати – “Лукаш усе садовину ростив та кохав” (Марко Вовчок); “Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, Кохала, ростила На лишенько…” (Тарас Шевченко).
Простіше кажучи, слово “любити” може вживатися для опису будь-яких ніжних почуттів, в тому числі й кохання. Слово “кохати” – в основному вживається для опису стосунків зі статевим відтінком: “Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями” (Тарас Шевченко). І це головне, чим відрізняється “люблю” від “кохаю” у сучасному вжитку.
Кохати можна:
Наталю;
Сашка;
дівчину;
хлопця;
чоловіка;
дружину і т. д.
Любити можна:
Україну;
борщ;
сина;
маму;
читання;
подорожі й т. п.
У слові “кохати” – більше пристрасті, аніж у слові “любити”.”Кохати” вживається у більш вузькому значенні, а “люблю” – відводить акцент з пристрасті на любов більш широку, але водночас і не применшує його.
Тож мамі, татові, бабусі і т.д. треба казати “Я тебе люблю”, а дружині, чоловікові та освідчуватися коханим треба фразою “Я тебе кохаю”.
Читайте також у ПІК:
- Магнітні бурі у лютому 2024 року: в які дні очікувати
- Стало відомо, чи шкідливі ароматичні свічки для здоров’я
- “Мій Шевченко”: у Франківську розпочався літературний конкурс есеїв
- Перша область в Україні: Львівщина позбулася усіх радянських пам’ятників
