Івано-Франківськ

Ліні Костенко – 94: відомі вислови та цікаві факти з життя поетеси

Сама поетеса не любить, коли нею захоплюються, звеличують чи обсипають пишними епітетами.

Ліні Костенко - 94: відомі вислови та цікаві факти з життя поетеси

Сьогодні, 19 березня, українській письменниці Ліні Костенко виповнюється 94 роки. Пропонуємо Вам цікаві факти з життя поетеси та її крилаті вислови, пише ПІК.

Цікаво, що у дитинстві Ліна мріяла стати льотчицею. Вона змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді маленька Ліна ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено. Вже дорослою Костенко стала педагогом і лише згодом відкрила талант до поезії.

Близькі Ліни Костенко називають її залізною жінкою. Поетесу нагороджували багатьма почесними відзнаками, про які її колеги тільки мріють. Але сама письменниця відкрито заявляє, що цих нагород не потребує. Без жодних пояснень Ліна відмовилася від премії Золотий письменник України та звання Герой України.

“Це все політична біжутерія, яка мені не личить”, — вважає Ліна Костенко.

Ліні Костенко приписують популярні в мережі вірш. Але хибно — вони не належать її перу. Ось, наприклад:

«Кохай, бо час тебе не жде!

Він забирає дні твої і ночі!

Кохай, допоки тіло спрагле й молоде,

Бо в старості кохають тільки очі»

Автор цього вірша — Микола Дмитренко, а назва вірша — «На пляжі».

Ліна Костенко писала кіносценарії. Один із них — «Перевірте свої годинники» — екранізували. Фільм розповідає про українських поетів, які загинули під час Другої світової війни. Стрічку зафільмували в 1964 році, але переробок сценарію було так багато, що Ліна Василівна зрештою відмовилася від авторства.

З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, які курував Ростислав Омеляшко. Поетеса так казала про поїздки в Зону Відчуження: «Може бути, там я спасаю душу». 

Пенсія в 94? Аж ніяк! У 2024 році Ліна Костенко дописує історичний роман. І розповіла, що українцям варто очікувати прем’єри не однієї книги, а кількох одразу: «Я ж цей час не втрачаю. Зараз буде кілька книжок. От власне, книжка прози велика і книжка віршів. І книжка осмислень, що сталося».

Для офіційних зустрічей Ліна Василівна обирає стримані елегантні костюми з її улюбленого темного оксамиту в поєднанні з класичним взуттям на невеликих підборах та робить легкий макіяж із блакитними тінями, завершуючи образ червоною помадою. «Я теж так хочу виглядати в 90+!» — захоплено компліментують українки.

Кохання Ліни Костенко: про чоловіків поетеси відомо мало, як, зрештою, і про її життя. Її першим коханням був поляк Єжи-Ян Пахльовський. У шлюбі народилася донька, але за два роки після її народження батьки розлучилися — не зійшлися характерами.

Коли Ліні Костенко було 28 років, вона стала зустрічатися зі старшим за неї на 20 років письменником і перекладачем Аркадієм Добровольським. Добровольський мав дружину й сина, тож його стосунки з Ліною піддавалися суспільному осуду.

Другим чоловіком Ліни Костенко став директор кіностудії імені Довженка Василь Цвіркунов.Вони познайомилися 1963 року, Цвіркунов мав сім’ю й дітей, Костенко — дочку й стосунки з Добровольським. Їй було 33, йому — 46. Не зважаючи на шалений осуд суспільства, вони одружилися й прожили разом 25 років, до смерті Цвіркунова. У цьому шлюбі Костенко народила сина

Письменниця має двох дітей — доньку Оксану від першого шлюбу й сина Василя від другого. Оксана Пахльовська — професорка, літературознавиця та культурологиня, викладає україністику в Римському університеті ла Сап’єнца. Василь Цвіркунов-молодший —програміст і живе з родиною в США.

Найкращі вислови Ліни Костенко:

  • Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
  • Доля не усміхається рабам!
  • Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. 
  • І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
  • Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
  • Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки.
  • Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати.
  • У кожного своя пустеля і свої міражі.
  • І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт.
  • Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
  • Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
  • Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
  • Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
  • Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах “Маруся Чурай”).
  • Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава…
  • Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.
  • Нам треба жити кожним днем.
    Не ждать омріяної дати.
    Горіть сьогоднішнім вогнем.
    Бо завтра може не настати. 

Читайте також у ПІК:

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено