Значну частину свого життя кожна людина віддає роботі. Щорічно, 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, аби нагадати, як і працівникам, так і роботодавцям, що неналежні умови праці можуть коштувати людині життя.
З цієї нагоди журналісти ПІК поспілкувалися із Богданом Сагайдаком, начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яка безпосередньо й покликана «охороняти» працю та стежити за тим, щоб люди працювали в належних умовах, без загрози для життя та здоров’я та на умовах офіційного працевлаштування.
Для читачів ПІК Богдан Сагайдак розповів:
- Для чого створена Держпраця: контролювати чи застерігати?
- Про трагічні випадки під час роботи та в яких сферах найчастіше трапляються?
- Які норми порушують роботодавці та на що найчастіше скаржаться працівники? Де найбільше порушень трудового законодавства на Франківщині, Тернопільщині чи Буковині?
- Про права та обов’язки працівників. Що треба знати кожному?
Під контролем Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області
Богдане Степановичу, роками складалося так, що кожна область мала свого керівника з Держпраці. Ви ж контролюєте три регіони. Хіба реально тримати під повноцінним контролем напрями роботи аж в трьох областях? Можливо, у вас стало менше повноважень?
Так, відбулася реформа регіональної структури Держпраці, вирішили об’єднати області та утворити нові міжрегіональні територіальні органи.
Мені важко сказати достеменно, чому відбулося об’єднання. Мабуть, для того, щоб оптимізувати ці структури, адже така тенденція була і в інших органах контролю. Чи реально все тримати під контролем? Гадаю, що так, якщо мати сильну команду та надійних людей.
Наша структура – на сьогодні, це орган контролю. Діяльність Південно-Західного районного управління Держпраці поширюється на три області: Івано-Франківську, Тернопільську та Чернівецьку. Центр нашого управління знаходиться в Івано-Франківську. Повноважень менше не стало. Як і раніше, ми контролюємо три напрями – це заборгованість заробітної плати, скарги громадян щодо незадекларованої праці, а також травматизм на виробництві. В час війни планових перевірок не робимо, а проводимо превентивні заходи, тобто, підказуємо роботодавцям та працівникам як працювати безпечно. Якщо є порушення, нещасні випадки, чи скарги, тоді відбуваються перевірки.
Ваше «вище керівництво» – це Державна служба праці. Чи ставлять вам показники чи KPI, яких ви маєте досягати в своїй роботі?
На сьогодні у нас є план роботи, згідно з яким ми діємо та проводимо превентивні заходи. Наприклад, за результатами превентивного заходу кожного інспектора, мають бути працевлаштовані щонайменше 50 людей. Інспектор після превентивного заходу контролює, чи дійсно об’єкт господарювання задекларував цих працівників.
Не секрет, що сьогодні дуже багато керівників уникають офіційного працевлаштування своїх підлеглих… То вдається вам досягти цього показника?
Так, вдається. Ми над цим працюємо.
Історично так склалося, що вашу структуру керівники установ сприймають як «злих поліцейських». Не було таких випадків, коли інспектори приходять з контролем, а підприємство раптом «на замку», або, наприклад, всі працівники кудись сховалися?
Суб’єкти господарювання сприймають нашу структуру по-різному. Але нас треба сприймати як орган, що дбає про безпеку праці. Хто хоче почути, що йому необхідно мати на підприємстві для безпечної роботи чи які дозвільні документи треба оформити – то може з нами консультуватися. Буває, що керівники не знають, яке навчання має пройти працівник, щоб розуміти нюанси охорони праці, то, звичайно, ми підказуємо і допомагаємо. Мудрі керівники прислухаються до наших порад та вживають певних заходів задля ж свого блага.
Але так, випадки бувають різні. Є й ті суб’єкти господарювання, які не хочуть навіть пускати інспекторів на підприємства. І приходять вже тоді, коли щось трапилося.
То в цілому ви допомагаєте уникнути нещасних випадків та проблем? Але чому ж тоді ваше управління сприймають як каральний орган?
Є такі що не дотримуються ні трудового законодавства, ні охорони праці. Мабуть, вони й сприймають нас, як каральну структуру.
Раніше ми спочатку проводили превентивні заходи, потім оголошували, що будуть перевірки. І ті суб’єкти господарювання, які готувалися до перевірок, приводили документи в порядок, зверталися до нас, консультувалися, – у них все було добре. І це нормальна практика для законослухняних суб’єктів господарювання.
Що ви робите з такими «непослушними» суб’єктами господарювання?
На сьогодні, у зв’язку з війною планові перевірки заборонені. Тому ми можемо здійснювати тільки превентивні заходи й перевіряти підприємства тільки тоді, коли щось трапиться. В таких випадках ми вже перевіряємо підприємства повністю, з’ясовуємо що сталося, які у них є документи, чи є у працівників медогляди, атестація робочого місця, тощо.
Керівник відповідальний, але не зовсім…
Скільки трагічних чи травматичних випадків на виробництвах трапилося з початку цього року у трьох областях в яких ви працюєте?
За ці чотири місяці на Прикарпатті зафіксували сім випадків травматизму, один із них, на жаль, смертельний. У Тернопільській області шість травматичних, один з них смертельний. У Чернівецькій – чотири випадки отримання травми на робочому місці, і жодного із смертельними наслідками.
Нещасні випадки пов’язані із неправильною організацією робочого процесу, тобто, роботодавець не надав працівникам відповідні засоби захисту, що й призвело до травмування. Наприклад, банально: не було поруччя, і працівник впав зі сходів та травмувався. Прикладів таких є десятки, а то й сотні.
А які причини травматизму є найпоширенішими?
Важко сказати. Бо є і недбалість з боку керівників, так і людський фактор з боку працівників.
В деяких випадках можна стати й на бік керівника, адже за кожним працівником не вгледиш. Є випадки, коли працівники самі ж нехтують правилами безпеки й поводяться необережно. Якщо працівник бачить, що його робоче місце не зовсім безпечне, то він має про це говорити керівникові, чи людям, які відповідальні за ведення тих чи інших робіт. В той же час, керівник має призначати осіб, які будуть слідкувати, щоб не було травматизму на робочих місцях та забезпечувати безпеку для працівників.
Що важливо знати працівникам і вимагати від роботодавців, аби безпечно працювати?
Перш за все, працівник має бути належно оформленим, тобто, офіційно. Бо якщо він працевлаштований згідно трудового законодавства, то він тоді має всі соціальні пільги та гарантії. Відповідно, у нього є своя посадова інструкція, колективний договір, де все чітко прописано, що він має робити, якими інструментами має користуватися, які засоби захисту одягати, щоб не пошкодити руку, чи око, і так далі.
А якщо ставати на сторону роботодавця, що він має робити й вимагати від працівників? Адже якщо щось трапиться, то він буде відповідати?
Звичайно, керівник несе повну відповідальність за працівника. Він організовує і навчання, і забезпечує засобами індивідуального захисту, тощо. Керівник відповідає за все. Але є й інші люди на яких покладається відповідальність за працівників. Тому не можна скласти все на роботодавця. І якщо роботодавець забезпечив все належним чином, тоді ми вже дивимося по ситуації, хто дійсно був винен в тому випадку, що трапився.
Але, що має вимагати роботодавець від працівника?
Дотримуватися обов’язків відповідно до його посадової інструкції.
На підприємства дуже часто постає проблема вживання алкоголю на робочих місцях. Ця проблема вічна і її дуже важко викорінити.
Так, справді, є такі випадки. І 80% травматичних випадків трапляються саме в стані алкогольного сп’яніння. На великих підприємствах керівництво намагається внормовувати ці випадки за допомогою системи штрафів чи контролю. Наприклад, при вході та виході з роботи проводять діагностику за допомогою алкотестеру. Якщо фіксуються такі випадки, то людину звільняють. Тоді кожен працівник думає, чи йому випити, чи заробити кошти та годувати свою сім’ю та дітей.
В якій галузі найчастіше травмуються працівники?
Найбільш травматичною є будівельна, лісова, енергетична галузь. У цих галузях найбільші ризики травматизму та найбільше трапляється трагічних випадків.
Кричущі випадки порушення законодавчих норм. Можливо, пригадаєте, те що вразило вас?
Всі травматичні випадки завжди кричущі та завжди вражають. Адже коли людина гине на виробництві – це завжди жахливо.
У разі порушень ви маєте спроможність «штрафувати» підприємства. Які то суми, як правило?
Ми проводимо розслідування нещасного випадку та направляємо результати дослідження в поліцію. Далі вони передають в прокуратуру і там вже вирішується доля керівника, чи осіб, які були відповідальні за ведення робіт, що призвели до травмування.
Ми також надаємо штрафи, вони є досить невеликі. На керівника можна скласти постанову та стягнути штраф у розмірі 510 гривень. На посадових осіб, тобто заступника керівника, інженера з охорони праці – це 340 гривень.
Ці суми просто смішні…
Так, тому що коли стається нещасний випадок, то вже нікому не смішно.
На Прикарпатті найбільше порушень
В якій області найчастіше порушують права працівників, правила охорони праці та де працівники найчастіше відстоюють свої права?
Центр нашого управління знаходиться тут – в Івано-Франківську, і тут найбільше і виробництв, і самих закладів, і населення. Відповідно, і найбільше порушень та звернень від людей.
Зауважу, що окрім цього, в Івано-Франківській області за результатами кварталу й найбільша кількість незадекларованої праці.
На що найчастіше скаржаться працівники?
Найбільше скаржаться на невиплату заробітної плати та неофіційне працевлаштування. Є такі моменти, коли люди працюють і не знають, чи вони офіційно чи неофіційно працевлаштовані.
У зв’язку з війною ваші повноваження зменшилися і від цього можуть страждати люди. Чи все ж ефективні превентивні заходи, які здійснює управління Держпраці?
Справді, превентивні заходи не завжди допомагають, бо все залежить не лише від нас. Але ми з цим боремося й наголошуємо керівникам на ймовірних наслідках через недотримання норм з охорони праці чи через незадекларовану працю. Бо задекларована праця – це також сплата всіх податків і на сьогодні це головне. Суб’єкти господарювання це повинні розуміти. Якщо ми сплачуємо податки – ми наповнюємо бюджет, і тоді ми будемо сильними, особливо в нинішніх складних умовах. Бо є різні роботодавці, які нехтують цією справою, а є які доброчесні та працевлаштовують людей офіційно.
День охорони праці
Богдане Степановичу, ми з вами спілкуємося в переддень Дня охорони праці. Колись на підприємствах це був доволі серйозний день, до якого готувалися та відзначали по-особливому. Чи є ця дата і до сьогодні такою цінною?
Так, це важливий день, але це не свято, а день пам’яті про тих людей, які загинули на виробництві. І це ще одна нагода, щоб нагадати людям, що потрібно берегти своє життя та здоров’я.
Щодо відзначень, то на великих підприємствах, де створені служби з охорони праці, до цього дня готуються. Наприклад, оголошують конкурси малюнків серед діток працівників. І вони на малюнках відтворюють свого батька чи матір, які працюють в умовах підвищеної небезпеки. До прикладу, зображають будівельника і його небезпечну роботу та пишуть «Тато, я тебе чекаю вдома». Як на мене, це правильні заходи і дуже потрібні.
А які цьогоріч у вашій структурі будуть відбуватися заходи до Дня охорони праці?
На сьогодні будуть по всій Україні відбуватися конкурси. Це будуть п’ять конкурсів «Мистецтво безпеки праці», «Мистецтво, що рятує життя», «Рейтинг спеціалістів праці», тобто, буде обраний найкращий фахівець з охорони праці з суб’єктів господарювання, «Ефективні програми психосоціальної роботи та їх реалізація», адже ми також закликаємо роботодавців впроваджувати соціально-психологічну підтримку своїх працівників на роботі. І останній конкурс це «Інновації та цифрові рішення для безпеки на роботі».
Тому закликаю роботодавців взяти учать у цих конкурсах.
«Я маю досвід у цій сфері»
Богдане Степановичу, щоб бути на цій посаді, вам потрібно розуміти зсередини як працює охорона праці на виробництві. Бо теоретичні норми і нормативи – це одне, але ж в реальності все може виглядати по-іншому. Чи був у вас досвід в управлінні підприємством з небезпечними видами робіт?
Я був керівником Державного підприємства експертно-технічного центру Держпраці, де в мене у підпорядкуванні були експерти, які також виконували роботи підвищеної небезпеки. Тобто, вони проводили роботи, огляди на висоті і в замкнутому просторі тощо. Тому я маю такий досвід і цю роботу знаю добре. А якщо не знаю, то вивчаю кожного суб’єкта господарювання, щоб зрозуміти, які роботи підвищеної небезпеки там виконують і як можна зменшити ризик травматизму.
Пане Богдане, ви приїхали з Тернопільщини, Івано-Франківщина вам чужа. Часто призначають керівників на високі посади з інших областей саме для того, щоб вони не мали багато знайомих і щоб дружні стосунки не перешкоджали роботі. Можливо, вас теж призначили саме тому?
Можливо й так, я погоджуюся.
Наскільки вам комфортно працювати у цій сфері? Наскільки подобається ця робота?
Мені ця робота подобається. Раніше я був керівником схожої системи. Я знаю як проводяться перевірки, знаю на що потрібно звернути увагу та як посприяти тому, щоб у працівників були належні умови праці.
І наостанок, що б ви побажали працівникам та роботодавцям?
Хочу побажати працівникам, які працюють нелегально, звертатися до нас, щоб ми могли вийти, в першу чергу, з превентивним заходом до роботодавця. Щоб працівника належним чином оформили, забезпечили йому пільги і гарантії та щоб сплачувалися податки.
А працівникам, які працюють в умовах підвищеної небезпеки, бажаю бути пильними і дбати про своє життя і здоров’я.
Розмову вели Оксана Камінська, Надія Дзінько
Фото: Іван Денисюк
Читайте також:
- “Хочу, щоб на нас рівнялися, і в нас є всі можливості, щоб ми це зробили”, – Ігор Рудко, директор Центру інфекційних хвороб
- «В об’єднанні вишів має бути логіка. ІФНТУНГ також може стати в ній локомотивом», – Ігор Чудик, ректор ІФНТУНГ
- Наша задача – створити все можливе для того, щоб наступила вагітність – Ігор Головчак, директор Прикарпатського центру репродукції людини
- Бурштинський “Притула” Ігор Харів: чому не потрібно зупинятися донатити на ЗСУ?!
