Хореограф Олександр Заставний створив фотоальбом “В чім вінець, в тім кінець”, в якому досліджується чоловічий оригінальний одяг. В альбомі представлені 15 оригінальних образів етнічних груп Прикарпаття, а це: гуцули, бойки, лемки, Покуття та Опілля, повідомляє ПІК.
Олександр каже, що проєкт має на меті зберегти народну пам’ять та пропагувати національну спадщину, яка складається, зокрема і з народного одягу.
“Через свою діяльність, я завжди був дотичний до народного одягу, але ніколи глобально не замислювався над його сенсом. І працював за відомими канонами, які були поширені ще з часів радянського союзу, адже тоді весь захід України сприймався як гуцули. І не приділялася увага іншим етнічними групами. Спершу планувалося, що це будуть п’ять етнічних груп: лемки, бойки, гуцули, Покуття та Опілля. Але коли я почав досліджувати цей одяг, то побачив яким є багатим наш край, і наскільки одне село не схоже на інше. Тому зібрали 14 образів. Таким чином хочеться дати нове життя цим костюмам”, – розповідає Олександр.
Та додає, що кожен костюм, що зображений в альбомі, є унікальним та створювався руками самих жителів та мають дизайнерську особливість.
“Важливо й те, що ми досліджували чоловічий костюм, якому приділяється не так багато уваги, як жіночому. Одяг, який є в цьому альбомі кінця XIX- початку XX століття, а це вже той час коли на Івано-Франківщині розвинулися ремесла та кольори стали яскравіші ніж були до цього”, – додає Заставний.
Назва альбому також символічна.
“Вислів “В чім вінець, в тім кінець” я почув від жінки, в якої ми брали один із костюмів. Вона розповіла, що колись люди, в якому одязі одружувалися, в тому одязі для них було важливо лягти в домовину, оскільки наші предки вірили, якщо закохані зустрінуться на тому світі, то зможуть впізнати одне одного саме по весільному одязі. Цей одяг був найкращий, подекуди його готували ще з самого народження людини. Як на мене, це свідчить про високодуховність нашої нації”, – каже Олександр.
- автор ідеї – Олександр Заставний;
- графічний дизайнер — Анастасія Мошура;
- фотограф – Тарас Бакун;
- літературна редакція – Наталія Пилячик, Ірина Малишівська.
До слова, пропонуємо переглянути інтерв’ю Олександра Заставного для ПІК:
