На межі магії
В одному із сіл Тлумацької громади стався надзвичайний випадок. До старої присадиби прилетів рій бджіл. Нові господарі щойно придбаного будинку не знали, що з тим діяти та повідомили родичів з колишніх власників помешкання, яким ті передали вулики при продажу будинку.
“Щось щемне й ностальгічне є в тому, що бджолосім’я вирвалася з вулика та подалася на нове місце, — каже колишній власник господарки пан Василь. — Чув про вірність домашніх собак та кішок, але щоб комахи… То було шість вуликів, і ми їх передали родичам, бо самі переїхали до міста”.
Чоловік додає, що бджоли дуже мудрі. Диво дивнеє, як вони дізнаються про місця медозбору за десятки кілометрів. Бувало, що сідали на руку пасічника та навіть не кусали. А той рік наш родич зумів повернути.
По Іллі рій зимує на гіллі
“Такі бродячі рої — звичайна річ цієї пори року, — коментує ситуацію відомий на Прикарпатті пасічник Василь із Городенківської громади. — Десь на цій господарці залишився якийсь запах, що привабив бджіл. Може, десь поблизу старий вулик є. Так що можна розцінювати ситуацію не з емоційної точки зору, а реалій. Навіть побутує таке прислів’я: “По Іллі рій зимує на гіллі”.
Пасічник каже, що рої тікають з вуликів через велику закліщеність. Ось і вся арифметика. Цілком можливо, що то й не тих колишніх власників рій. У бджіл так генетично закладено для порятунку сім’ї. Вилітають лише здорові комахи. Якщо пасічник уміло зловить той рій та сформує його в рамки, то на весну матиме бджолосім’ю.
Кліщ Варроа викликає одну з найпоширеніших хвороб бджіл — варроатоз. Для боротьби з цим паразитом є чимало методів. І діяти треба негайно, хоч і виявити кліща важко. Інакше можна недобрати меду і навіть утратити бджолосім’ю. На кінець літа-початок осені якраз і припадає пік проблеми.
Серед екологічних методів боротьби з кліщем — препарати рослинного або гомеопатичного походження. Пасічники використовують мурашину, молочну, оцтову та щавлеву кислоти, ментолову, евкаліптову чи камфорну олії.
Степан Герула
Підступний внутрішній кліщ
“Сам не раз збирав такі рої на деревах та давав їм шанс на життя, — розповідає пасічник із Галицької громади Степан Герула. — Однак ще підступнішим від кліща Варроа є мікроскопічний кліщ Акарапіс, який викликає захворювання бджіл — трахейний акарапідоз. Якщо розглянути уражену бджолу під мікроскопом, то можна простежити, як кліщ висмоктує лімфу комахи. Кліщ Варроа харчується жировим тілом бджоли”.
Мертвих бджіл можна помітити біля вуликів. Боротися з цими паразитами важко. Для визначення захворювання треба потужного мікроскопа, із майже 60-разовим збільшенням, та ще вміти препарувати комах.
“На жаль, ні належної техніки, ні фахівців в області майже немає, і галузь помалу вмирає, — зітхає досвідчений пасічник. — Всякі обласні товариства бджолярів нині недієздатні. А ще відомий вчений Альберт Ейнштейн казав: “Якщо вимруть бджоли, то через чотири роки після цього вимруть і люди”.
Просимо прокоментувати ситуацію відомого селекціонера із Войнилівської громади Ярослава Муху. Разом із дружиною Наталею вони заснували СОК “Селекціонер”. Це науково-дослідна пасіка генетичного фонду України, племінний бджолорозплідник за програмою “Селекція та збереження карпатських бджіл Apis mellifera carnica Pollman, 1879 (ecotypes – carpatica).
“Фізіологічне роїння, тобто розмноження бджолосімей, відбувається у травні-червні, — розповідає Ярослав Муха. — Нетипове ж роїння цієї пори якраз закладено генетично, це природний фактор для очищення збереження бджолосімей. Якщо є небезпека вимирання, то здорові комахи залишають вулик із розплодом та вилітають. Адже саме в комірках з личинками паруються кліщі Варроа. Їхній інкубаційний період — 7 діб, а бджіл — 21. Комахи залишають патогенну флору та вилітають у пошуку чистого гнізда. На жаль, цієї пори вони не можуть запастися кормом-взяткою і здебільшого гинуть”.
Тож якщо пасічники натрапляють на такий бродячий рій, то фактично рятують нову бджолосім’ю.Для інформації: якщо бджолині родини перевезти на відстань менше 5 км, вони обовʼязково повернуться на те саме місце де вони жили раніше — можливо, це і є той випадок.
А щодо випадку з продажем хати, то маю свою історію. Довелося й мені переїжджати і залишати всю господарку в Городенці. Серед усього – й невелику пасіку, по два спарених вулики. Отож вирішила їх продати в добрі руки, бо мої бджоли були доглянуті.
Отож купив господар ті вулики, а заодно й весь реманент: рамки та все інше. Один спарений вулик забрав одразу, а за іншим мав приїхати іншого разу.
На жаль, на ранок від вуликів зосталося лише втоптане місце. А ще сліди від коліс підводи, якою злодій і вивіз вкрадене. Повідомила нового власника: той лише плечима знизав, але грошей назад не вимагав. А чи знайшов зловмисника – так і не повідомив.
Людмила Стражник. Фото надано авторкою
Нагадаємо, щовечора мешканка Городенки має особливих гостей на своїй господарці.
Читайте також:
- Милість Божа, явлена нам: чудотворні ікони на Прикарпатті (ФОТО)
- “Феї” з Валів: історії невтомних волонтерок, які плетуть сітки у Франківську (ФОТО)
- Дністер змілів: які наслідки та чи далеко до екологічної катастрофи (ФОТО, ВІДЕО)
