Івано-Франківський національний університет нафти і газу (ІФНТУНГ) входить в десятку кращих технічних вишів України. Станом на початок 2025 року тут навчаються 7 тисяч студентів. А вже понад півтори року ВУЗом керує ректор Ігор Чудик. Ми поспілкувалися з професором про те, як зараз «живе» університет та які плани має керівництво ІФНТУНГ на цей рік.
Ігоре Івановичу, півроку тому університет нафти і газу зазнав ракетного удару росіян. На якому етапі зараз відновлення пошкоджених корпусів та чи виникають труднощі у цьому процесі?
На сьогодні нам ще залишається відновити два об’єкти – це навчальна профільна лабораторія «Siemens» та корпус №7, який найбільше постраждав під час атаки.
У першому півріччі цього року ми плануємо завершити роботи із лабораторією та зовнішнім атмосферо-стійким облаштуванням корпусу № 7, а далі вже при «накритих» будівлях, внутрішні роботи будуть відбуватися «легше». На завершальному етапі й ремонт нашого спорткомплексу, який також зазнав пошкоджень. Тут ми вже повністю засклили вікна, провели опалення, зараз майстри роблять відкоси у спортивних залах. Окрім того, намагаємося покращити функціонування навчального корпусу №1. Але можу запевнити, що у ІІ семестрі студенти вже зможуть там повноцінно навчатися.
Щодо труднощів, то звичайно, що є деякі виклики, які пов’язані з війною. Зокрема, десь маємо певні затримки по фінансуванню, десь по виконанню ремонтних робіт, адже сьогодні є велика проблема з нестачею підрядників, робочих бригад. Але у цілому робота з відновлення ІФНТУНГ після ракетного удару в умовах суцільних викликів робиться результативно.
Знаєте, коли люди планують ремонт чи то у будинку, чи квартирі, вони найперше формують бюджет. Як у вас справи з коштами, чи вистачає на відновлення? І хто з партнерів університету найбільше допомагає фінансово?
Можу сказати, що беззаперечним лідером у цьому процесі для нас є Група «Нафтогаз». Сума допомоги від них склала понад 70 мільйонів гривень. Маємо також добру підтримку від компаній ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», «ДТЕК Нафтогаз» та групи компаній «Західнадрасервіс», і ще великої кількості приватних компаній та підприємців, громади міста й інших, випускників, благодійників, обласної влади, різноманітних асоціацій і партнерів. Ми вдячні усім за цю допомогу!
А як щодо Івано-Франківської обласної адміністрації та обласної ради? Чи є підтримки від них?
Так, і ОВА, і облрада долучаються до підтримки університету в різних напрямках. Вони виділили кошти для ІФНТУНГ й у цьому році ми плануємо їх отримати. Також окремо хочу подякувати Івано-Франківській, Долинській, й ще кільком громадам області, які виділили нам із своїх бюджетів кошти на відбудову.
Пане ректоре, багатьох франківців та гостей міста також цікавить, коли нарешті запрацює басейн у вашому університеті? Що можете сказати з цього приводу?
Щоб назвати фінальні терміни відновлення басейну, варто розуміти, наскільки критичними є ті тріщини, які виникли під час удару. Чому так довго триває ця робота з відновленням басейну – бо тут є певний процес послідовності. Спочатку ми поставили нові вікна, нові душові тощо. Почекали, коли повністю висохне приміщення і сама чаша, щоб можна її дослідити. Зараз в нас якраз працюють фахівці з Києва, які займаються басейном.
Попередньо ми плануємо відкрити басейн у березні. Розуміємо, що є великий дискомфорт і для наших відвідувачів. Але хочемо все зробити якісно, як то кажуть «на роки». Тому ті, хто уже «висох» вдома й хоче «зануритися глибше» у воду штучної оази, то сподіваємося, що незабаром зможете це зробити (ред. сміється).
Також відвідувати наш басейн зможуть і люди з обмеженими фізичними можливостями, ми зробимо окремий заїзд для тих, які пересуваються на кріслах колісних. Зараз реалізовуємо цей масштабний проєкт у нашому спорткомплексі.
Ми також зауважили, що окрім робіт з відновлення пошкоджених будівель, у вас триває ремонт у холі центрального корпусу?
Так, десь паралельно з основними ремонтними роботами, ми також оновлюємо внутрішній простір наших корпусів. Зокрема, за підтримки компанії ДТЕК «Нафтогаз» триває ремонт у нашому холі. Уже розібрали старий гардероб, з’явилося у нас кафе. Ми плануємо зробити університет більш просторим та комфортним для студентів, партнерів, стейкхолдерів, а також наших майбутніх абітурієнтів, щоб сюди заходили й не захотіли нас покидати.
Окрім того, буквально нещодавно ми розпочали монтаж на даху нашого центрального корпусу сонячної електростанції, завдяки якій зможемо генерувати сонячну енергію та зменшити її використання із загальної мережі, стати енергонезалежними.
Знаєте, ми зараз знаходимося у такому важкому етапі «постійних» ремонтів. І я не лише як ректор, але як чоловік та батько, який займався ремонтом у власній оселі, можу стверджувати, що це не найкращий період у житті. Ремонти – це дуже важке питання, яке відволікає від основної діяльності. Проте ми стараємося цей процес зробити новим етапом «життя» нашого університету.
Ігоре Івановичу, які ще плани має університет нафти і газу на цей рік, попри «постійні» ремонти?
В нас плани широкі, ємкі за змістом в плані трансформації і швидшої та глибшої інтеграції університету освітніми і науковими «продуктами» в економічну, енергетичну і безпекову сфери держави. Вже в січні на першій Вченій раді 2025 року, ми затвердили нову структуру нашого університету. В ній буде окремий факультет автоматизації та енергетики й інститут архітектури та будівництва. Раніше у нас був один архітектури, будівництва та енергетики. Тобто, ми «розширюємо» себе і продовжуємо зміцнювати позиції як енергетичний університет.
Окрім, оновлення наших освітніх програм, ми також працюватимемо над зміцненням співпраці з європейськими партнерами, зміцненням позиції нашого лідерства як технічного університету України, виконанням завдань науково-дослідного характеру. Ми не женемося за рейтингами, але хочемо приносити як найбільше користі державі у підготовці професійних кадрів.
Ви також раніше неодноразово заявляли, що бачите Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу в контексті відбудови України в цілому, як саме?
За новою стратегією позиціонування університету стосується технологічного, інженерного, енергетичного спрямування. А в основі енергетичної безпеки є нафтогазова галузь та відновлювальна енергетика майбутнього, які будуть вкрай необхідні у відбудові України. Та і не тільки вони. Взагалі інженерів вже сьогодні є значний дефіцит. Їх мало, а потреби виробництва є значні. Особливо відбудова держави їх буде дуже потребувати. То ж молоді потрібно розуміти, що настає час популярності технічної освіти і, особливо, війна і наша безпека це підсилює. І якраз фахівців таких профілів ми готуємо і наш інженерно-технологічний бекграунд стає основою для підтримки України у відбудові.
Але ми також розуміємо, що відбудова нашої держави буде потребувати здебільшого фахівців робітничих професій. Хоча зараз ці професії не користуються такою популярність, як наприклад, економічні. Втім, вже сьогодні, наприклад, зварники, мають гідну зарплату. Як вважаєте, чи може ця тенденція змінитися?
Я вважаю, що все, що технічно-спрямоване сьогодні характеризується високими зарплатами. Навіть хороші водії отримують вищу зарплату, аніж головні бухгалтери на деяких підприємствах. Бо є сьогодні дефіцит таких кадрів.
І я також впевнений, що 100% у майбутньому буде посилена увага до інженерної освіти. Тому я в котре рекомендую і абітурієнтам, і батькам звернути увагу на цей напрям і наш університет. І якщо говорити, що цінується сьогодні та, що буде цінуватися завтра – то інженерна сфера буде дуже цінуватися. Хороший інженер сьогодні вже дорого себе «продає», а в майбутньому зможе стати ще дорожчим і затребуванішим.
І не тільки інженерна галузь буде затребуваною, але й будівництво, машинобудування. А також збільшується використання штучного інтелекту в тих чи інших виробничих процесах, і ми також імплементуємо ці процеси в освітню програму.
Пане ректоре, а чи є на вашу думку майбутнє для жінок у технічній освіті?
Так, звичайно. Дівчата зараз зовсім інші, аніж до прикладу, 10 років тому, більш «підковані технічно» і більш рішучі, є кмітливішими до зміни трендів і вимог, я б сказав. За рахунок особливостей характеру вони краще освоюють гаджети, складні програми чи технології, аніж хлопці. Тому, я думаю, що ІТ-сфера й усе, що пов’язане зі штучним інтелектом у виробництві, у майбутньому опанують саме жінки.
Окрім того, дівчата сьогодні з такою особливість саме «жіночого» погляду на виконання тої чи іншої роботи. Їхня витримка та акуратність можуть стати ключовими у інженерному розвитку. Наприклад, у Південній Кореї чи Японії, жінки працюють в інженерній галузі, не лише на рівні з чоловіками, але й краще. Тому що їм вдається значно краще опановувати свою нервову систему при монотонних процесах роботи, а де більш така робота з адреналіном, туди йдуть чоловіки. Але у цілому інженерна сфера – це майбутнє для жінок.
Ігоре Івановичу, зараз такий час, зокрема й через війну, що значно зменшився потік студентів. Якщо колись був значно більше студентів, то тепер університети, у тому числі й приватні, ніби «змагаються» за кожного абітурієнта. Як ви будете заохочувати молодих людей обирати саме ваш університет?
Ви знаєте закладів вищої освіти в Україні є багато, але справжніх університетів значно менше. Хочу зазначити, що наш університет – це не тільки аудиторний фонд, красивий сайт і строката реклама, але й потужна науково-дослідницька база, сильний колектив з власною школою розвитку наукового-кадрового потенціалу, міцна підтримка стейкхолдерів галузевими стипендіями, в базах практик для студентів і працевлаштування випускників, які покоління за поколінням виходять з вишу, стають професійно успішними, модернізують і розвивають країну. Все це є в ІФНТУНГ, все це розвивається і посилюється. Ми гордимося цим і на цьому наголошуємо всім і всюди.
Наш університет незмінно працює вже понад 55 років та має за плечами неабиякі досягнення. Звичайно, навчальний заклад обиратимуть як батьки та їх діти або простіше – наші потенційні абітурієнти. Кожен університет під час вступної кампанії виокремлює свої особливості та переваги. Ми ж приділяємо значну увагу традиціям формування кадрів в технологічному дусі за постійної міцної підтримки партнерів різними кейсами (додатковими стипендіями, високооплачуваними практиками на виробництві вже з другого курсу), широкому використанні програм подвійних дипломів з міжнародними партнерами, з подальшим працевлаштуванням випускника, який готовий до запитів держави, бізнесу, вимоги часу, здатний розвиватися.
Пане ректоре, нещодавно до вас приєдналася Донбаська академія, чи добре це для університету та як реагує педагогічний склад ІФНТУНГ на нових колег?
Раніше у Міністерстві освіти прийняли рішення, що двічі релоковані навчальні заклади підлягають об’єднанню. А Донбаська академія якраз вже була двічі релокована: спочатку з Макіївки до Краматорська, а пізніше з Краматорська до Івано-Франківська. Офіційно вони до нас приєдналися 17 грудня. Відповідний наказ про приєднання підписав міністр освіти Оксен Лісовий.
Я як ректор вже мав онлайн комунікацію і з викладачами, і студентами Донбаської академії (Будівельно-архітектурної школи Донбасу), а також з педколективом Дружківського фахового коледжу, який також став структурним підрозділом ІФНТУНГ. Звичайно разом у нас роботи багато, але вона йде у звичному режимі. На старті вступна кампанія, де ми маємо разом стартувати по спільних об’єднаних освітніх програмах.
Деструктивну з боку свого колективу до нових колег, я не відчуваю. Ви знаєте, для мене кожен виклик – це нова історія, яка тебе кує і дає важливий досвід. Я взагалі людина дуже миролюбна і люблю природу, особливо тварин. Особливим для мене є цікавий звір – мангуст. Я поки його не бачив наживо, але люблю за ним спостерігати з відео. До речі, це єдина тваринка, яка вступає у бій з коброю та, здебільшого, виграє. Це тваринка, яка не боїться навіть найгірших сценаріїв. Я не такий, але таку поведінку я люблю. Тож викликів не боюся.
Пане Ігоре, ви згадали про тварин та їх поведінку, цікаво, а з якою твариною ви себе асоціюєте, можливо з котом?
Все ж таки, з мангустом більше. У мене в житті було багато ситуацій, коли мене сприймали, як кота, але завершувалося усе не так…
Ігоре Івановичу, а чи звертаються до вас особисто студенти та викладачі з певними проблемами?
Авжеж. У ректора є таке функція «прийом з особистих питань», так от за півтора року моєї роботи на посаді ректора, до мене звернулися більше 10 людей, не знаю добре це, чи погано. Окрім того, мене можуть зупинити з того чи іншого питання і на території університету, і зателефонувати, тобто я повністю відкритий і до пропозицій, й до зауважень та стараюся вирішити ту чи іншу проблему.
Знаєте, я так розподілив повноваження у ректораті, щоб частину внутрішніх проблем вирішували проректори. Вони досить добре із цим справляються. Це добре розосереджує роботу, економить час та дає гарний результат. Усі бачать роботу команди, а не тільки одного чоловіка, ректора, який усе взяв у свої руки, як монарх чи усе під собою тримає, як «кугут у курнику», ні-ні, у нас не так…
А наскільки щільний графік у ректора ІФНУНГ? Чи вдається бувати на Долинщині, звідки ви родом?
По-різному буває. Але фактично день завантажений дуже сильно. Знаєте, я останнім часом дуже багато спілкуюся, комунікую, зустрічаюся.
На Долинщині стараюся раз на два-три тижні бувати та відвідувати батьків. Бо які б ми не були зайняті – це треба робити, їздити туди звідки ти, й де твоє. Потрібно знаходити на це час. До с. Шевченкове з Франківська 72 кілометри, то не так далеко, тож намагаюся навідуватися в гості до рідних.
І на наостанок хочемо поцікавитися про що мріє Ігор Чудик?
Мрій багато. Звичайно, віддалена мрія, як мабуть і кожної людини, щоб зупинилася війна, щоб рідні були здорові. А більш приземлена мрія – це якнайшвидше вдихнути в університет те життя, яке було колись, коли у цих стінах були потоки студентів, щоб сюди приїжджали іноземці, навіть попри війну.
Це те бажання, яке є стратегічним у межах моєї компетенції, як ректора університету нафти і газу. Ви знаєте, мрії треба перетворювати у реальність. Тож бажаю усім, щоб вдавалося здійснити усе про що ви мрієте та думаєте!
Розмову вели Оксана Камінська та Лідія Жук
Фото: Іван Денисюк
Читайте також у ПІК:
- «У нас зараз етап постійних ремонтів» – Ігор Чудик, ректор ІФНТУНГ (ВІДЕОАНОНС)
- «В об’єднанні вишів має бути логіка. ІФНТУНГ також може стати в ній локомотивом», – Ігор Чудик, ректор ІФНТУНГ
- ІФНТУНГ реалізує міжнародний проєкт зі збереження культурної спадщини
- Перші випускники Центру ветеранського розвитку ІФНТУНГ отримали сертифікати (ФОТО)
- Міжнародну акредитацію отримала освітня програма в ІФНТУНГ
